Дунайський біосферний заповідник

Оголошення про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади старшого наукового співробітника Дунайського біосферного заповідника Національної академії наук України

ОГОЛОШЕННЯ

про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади старшого наукового співробітника Дунайського біосферного заповідника Національної академії наук України

Дунайський біосферний заповідник Національної академії наук України, що знаходиться за адресою: вул. Т. Повстання, 134-А, м. Вилкове, Ізмаїльський район, Одеська область, Україна, 68355; веб-сайт: http://www.dbr.org.ua; тел.: (04843)2‑36-02 e-mail: dbr.org.ua@gmail.com, оголошує конкурс на заміщення вакантної посади старшого наукового співробітника за спеціальністю: «конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів».

Вимоги до кандидатів:

1. Науковий ступінь доктора філософії (кандидат географічних наук) за спеціальністю: «конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів»;

2. Наявність наукових та аналітичних публікацій в сфері відновлення водно-болотних угідь в регіоні дельти Дунаю;

3. Практичний досвід з оцінки гідрологічного стану водно-болотних угідь, розробки та реалізації заходів з їх відновлення;

4. Досвід розробки планів управління природними територіями і об’єктами ПЗФ та стратегій розвитку в Дунайському регіоні;

5. Досвід в сфері підготовки проектних пропозицій та керування міжнародними науково-практичними проектами в сфері охорони природи, відновлення екосистем, сталого використання природних ресурсів.

6. Вміння роботи з персональним комп’ютером (текстові редактори, електронні таблиці тощо).

7. Володіння англійською мовою.

Перелік документів, що подаються для участі у конкурсі:

1. Письмова заява на ім’я директора Дунайського біосферного заповідника Національної академії наук України Волошкевича Олександра Миколайовича;

2. Копія документа, що посвідчує особу;

3. Заповнена особова картка (анкета) встановленого зразка;

4. Автобіографія;

5. Копія трудової книжки (за наявності);

6. Копії документів про вищу освіту, підвищення кваліфікації, присудження наукового ступеня, присвоєння вченого звання;

7. Перелік наукових праць кандидата, опублікованих впродовж останніх п’яти років у вітчизняних та/або іноземних (міжнародних) рецензованих фахових виданнях (далі – наукові праці), зокрема, опублікованих:

- у наукових виданнях, включених до Переліку наукових фахових видань України, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері науки, наукової, науково-технічної діяльності та інноваційної діяльності;

- у наукових виданнях інших держав;

- у іноземних (міжнародних виданнях), проіндексованих у міжнародних наукометричних базах.

Перелік наукових праць з посиланням на інформаційні ресурси та веб-сайти, на яких вони розміщені, або електронні копії наукових праць кандидати надсилають на зазначену в оголошенні адресу електронної пошти.

Кандидати можуть надавати додаткову інформацію, що відображає результати їх наукової діяльності:

- патенти на винахід, що пройшли кваліфікаційну експертизу;

- монографія (розділи у колективних монографіях);

- посилання на наукові онлайн-профілі.

8. Письмова згода на обробку персональних даних.

Кандидати, які виявили бажання взяти участь у конкурсі, можуть подавати додаткову інформацію про освіту, досвід роботи, професійний рівень і репутацію (характеристики, рекомендації, копії наукових публікацій, реферати тощо), а також своє бачення розвитку досліджень і розробок на посаді.

Строк прийняття заяв та документів кандидатів: 15.11.2023 - 15.12.2023

Адреса прийняття документів: Дунайський біосферний заповідник Національної академії наук України (офіс): вул. Т. Повстання, 134-А, м. Вилкове, Ізмаїльський район, Одеська область, Україна.

Адреса прийняття документів (поштою): Дунайський біосферний заповідник НАН України, вул. Т. Повстання, 134-А, м. Вилкове, Ізмаїльський район, Одеська область, Україна 68355.

Адреса прийняття документів (e-mail): dbr.org.ua@gmail.com

Увага! У разі подання документів на зазначену в оголошенні адресу електронної пошти, такі документи подаються у сканованому вигляді (формат PDF, кожен документ окремим файлом).

Особа, уповноважена для надання роз’яснень щодо проведення конкурсу:

Федоренко Василь Арсенійович – заступник директора з охорони і природокористування.

Дата оприлюднення оголошення: 15.11.2023

Дата оновлення: 22.12.2023

Дата оголошення результатів конкурсу: 04.01.2024

Наказ про оголошення конкурсу:

Інформація щодо процедур закупівель

Зариблення Дунаю осетровими

18 жовтня було здійснено зариблення Дунайського біосферного заповідника Національної академії наук України осетровими видами риб. Загалом було випущено 2500 особин стерляді та зникаючого, рідкісного руського осетра в Соломонів рукав річки Дунай. Вся ця риба була вирощена в ставках ТОВ «Одеський осетринницький комплекс», який знаходиться на території заповідника. Дунай залишився останньою річкою Чорного моря, де ще зберігся природний нерест осетрових, всі види яких занесені до Червоної книги України, та зустрічаються чотири види – білуга, руський осетр, севрюга та стерлядь. Атлантичний осетр та шип вже вважаються зниклими.

Це вже друге зариблення Дунаю осетровими, попереднє було здійснене в 2021 році теж з ставків ТОВ «Одеський осетринницький комплекс». Зариблення осетровими Дунаю було здійснено завдяки підтримці та фінансуванню WWF-Нідерланди спільно з Rewilding Europe. Кожна особина мітилась спеціальними барвниками для подальшого моніторингу її перебування в річці Дунай і вже на наступний день в контрольних ловах була відмічена ця стерлядь.

На прес-конференції директор Дунайського біосферного заповідника О. Волошкевич підкреслив, що зариблення безумовне має велике значення для збереження осетрових. Проте головним завданням є забезпечення умов для збереження природного нересту осетрових, проходу плідників цих риб на нерест і безперешкодного скочування їх молоді з Дунаю в море. Саме задля цього на території заповідника за останні роки було здійснено цілий ряд масштабних заходів.

Ще у 2018 році заборонено застосування ставних сіток у всьому передгирловому просторі р. Дунай загальною площею 24,2 тис. га для попередження прилову осетрових та дельфінів. З 2022 року введена повна заборона рибальства в надзвичайно важливому для міграції осетрових рукаву Прямий на протязі 9 км, по всьому Дунаю обмежені висоти плавних сіток до 6 метрів, діаметри їх ниток, мінімальний крок вічка і т.д., а під час масового скату молоді осетрових вводиться повна заборона на промисловий лов риби. Всі ці заходи привели до того, що контрольні лови науково-дослідними знаряддями в 2023 році показали відновлення рідкісного, зникаючого руського осетра.

WWW Україна нагородила спеціальною подякою за внесок у вивчення, збереження та відтворення осетрових видів риб директора Дунайського біосферного заповідника НАН України Олександра Волошкевича (справа на фото) та старшого наукового співробітника Інститута морської біології НАН України Сергія Бушуєва (зліва на фото).

Освітня кампанія в дельті Дунаю єднає дітей із природою регіону

https://rewilding-danube-delta.com/uk/news/education-campaign-connects-young-people-with-nature-in-the-danube-delta/

Ювілей директора Дунайського біосферного заповідника Національної академії наук України

04 жовтня 2023 року виповнюється 65 років з дня народження директора Дунайського біосферного заповідника Національної академії наук України, лауреата Державної премії в галузі науки і техніки, Заслуженого природоохоронця України, члена Спілки журналістів України, кандидата біологічних наук Волошкевича Олександра Миколайовича. Сьогодні ми звертаємо увагу ще на одну визначну подію, яка змістовно і емоційно посилює цю ювілейну дату, а саме 30-річчя перебування Олександра Миколайовича на посаді керівника біосферного заповідника. Цей факт є майже унікальним в історії заповідної справи України, особливо враховуючи те, що ця історія вже пишеться в умовах війни.

Під час таких шанованих ювілеїв виникає потреба і необхідність з висоти прожитого оцінити зроблене.

15 листопада 1993 року, у 35-річному віці, за результатами конкурсу, Олександр Миколайович очолив природний заповідник «Дунайські плавні» площею 14851 гектар і штатом в 14 співробітників. За плечами у нього був 12-річний стаж роботи в Азово-Чорноморському науково-дослідному інституті морського рибного господарства та океанографії на посадах молодшого наукового співробітника, наукового співробітника, старшого наукового співробітника, провідного наукового співробітника. Працюючи в інституті, Олександр Миколайович у 1991 році захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю «іхтіологія».

Ставши директором природного заповідника, Олександр Миколайович взяв на свої плечі нелегку ношу. За 12 років свого існування з 1981 року заповіднику «Дунайські плавні» вдалося вирішити деякі важливі природоохоронні питання, проте його діяльність на цьому етапі була пов’язана з гострими проблемами, в першу чергу у взаємовідносинах з місцевими мешканцями та органами влади, за якими тягнувся шлейф конфліктів деструктивних дій та непорозумінь. Про будь-який помітний авторитет заповідника та його позитивний імідж тоді годі було і говорити.

Набуті наукові знання, життєвий та професійний досвід, підтримка колег та Академії наук дозволили Олександру Миколайовичу успішно відповісти на виклики, перед якими в 90-ті роки минулого століття постав очолюваний ним заповідник. Мова йшла в першу чергу про серйозне реформування, перетворення природного заповідника в біосферний з розширенням в рази заповідних територій.

Саме в перші роки роботи Олександра Миколайовича на посаді директора розпочалась реалізація амбітного та масштабного міжнародного проєкту «Збереження біологічного різноманіття української частини дельти Дунаю» (1994–1998 рр.), який фінансувався Світовим Банком на підставі відповідної угоди з Урядом України і кінцевою метою якого було створення на базі природного заповідника «Дунайські плавні» Дунайського біосферного заповідника.

В рамках проєкту значні зусилля Олександра Миколайовича були націлені на виконання обширної програми наукових досліджень за участю значної кількості як вітчизняних, так і іноземних науковців та фахівців. Вже скоро це дало підстави говорити про те, що територія створюваного біосферного заповідника стала однією з найбільш вивчених великих за площею природних ділянок України. В якості першочергових вирішувались питання організації екологічної освіти і виховання, раціонального використання природних ресурсів. Вміла координація зусиль та творчий потенціал очолюваного Олександром Миколайовичем колективу, принципова позиція директора при вирішенні багатьох питань в ході реалізації проєкту дозволили ефективно використати фінансові вкладення міжнародних організацій для створення біосферного заповідника, його міцної матеріально-технічної бази, що вивело проєкт в один ряд з найуспішнішими екологічними проєктами, які експонувались на Всесвітній виставці в Ганновере у 2000 році.

Вже в ході реалізації міжнародного проєкту та особливо в перші після проєктні роки успішно вирішувалось питання, значення якого важко переоцінити для майбутньої долі заповідника як в складних соціально-економічних реаліях незалежної України кінця 90-их - початку 2000 рокі, так і в наступні роки до сьогодення. При безпосередній участі Олександра Миколайовича було започатковано, а згодом сформовано в чітку систему науковий та методичний супровід використання природних ресурсів. Це стало основою забезпечення самофінансування заповідника, не кажучи вже про створення сотень і сотень нових робочих місць в регіоні, послаблення тиску безробітного населення на природні ресурси дельти, перетворення м. Вилкове в привабливий міжнародно відомий туристичний центр.

В центрі уваги Олександра Миколайовича завжди була і залишається організація реальної охорони заповідної території. Лише той, хто безпосередньо попрацював в сфері охорони природно-заповідного фонду, може в повній мірі оцінити скільки зусиль вимагає ця сторона діяльності заповідника. Забезпечення заповідного режиму як головної умови існування заповідника в реальному житті регіону, а не на папері, передбачає ефективну взаємодію з багатьма організаціями, органами влади та місцевого самоврядування, часто є предметом судових справ, численних перевірок з боку контролюючих інстанцій різних рівнів та потребує принциповості, послідовності і наполегливості, високого професіоналізму та відданості своїй справі. Саме ці якості в повній мірі постійно демонструє О.М. Волошкевич.

У директора заповідника далекоглядне мислення, він має талант бачити в головних напрямках діяльності установи прогресивні перспективи, створює сприятливі умови для успішного досягнення поставлених цілей. До результатів такої гармонійної взаємодії творчого підходу та життєвого досвіду належить і започаткування заготівлі очерету на експорт до Європи, і організація екологічного туризму на території заповідника, в тому числі втілення ідеї легендарного пам’ятного знаку “0 км”, і збереження традиційного рибальства, і вагомі пропозиції стосовно удосконалення природоохоронного законодавства та багато інших важливих досягнень.

За час роботи на посаді директора О. М. Волошкевич проявив великі організаторські здібності, зумів сформувати мобільний, результативно діючий колектив. Завдяки цьому практично на всіх напрямках діяльності заповідника – природоохоронному, науково-дослідному, еколого-освітньому, міжнародному – досягнуті відчутні позитивні результати, що сприяло перетворенню Дунайського біосферного заповідника в авторитетну природоохоронну структуру українського Придунав’я, про яку добре відомо не лише в Україні, а і у міжнародному екологічному русі.

Колеги, співробітники багатьох організацій і установ, з якими співпрацює заповідник, знають Олександра Миколайовича як високопрофесійного, енергійного, вимогливого та принципового керівника.

На долю Олександра Миколайовича випало особливе випробування – продовжувати керувати заповідником в умовах війни і воєнного стану в державі. Дай Бог йому і нашому колективу достойно пройти цей важкий шлях і зустріти перемогу України.

У цей святковий день колектив Дунайського біосферного заповідника бажає Олександру Миколайовичу подальших творчих та виробничих успіхів в благородній справі охорони природи Придунав’я, наснаги, витримки, міцного здоров’я, довгожданної перемоги.

Колектив Дунайського біосферного заповідника НАН України

Осінь у степу

Тарутинський степ - частина регіону дельти Дунаю площею понад 5000 га, що залишається одним з небагатьох ділянок незайманого степу в Україні та в Європі. Він характеризується широкими трав'янистими рівнинами, що є домівкою для багатьох видів рідкісної флори та фауни, зокрема декількох видів ковили. Ландшафтний заказник "Тарутинський степ", який був створений у 2012 році, включений до офіційного списку об'єктів Європейської Смарагдової мережі.

Вже багато років Rewilding Ukraine працює над відновленням та оздоровлення Тарутинського степу. Сюди було завезено куланів, ланей європейських, бабаків та хом'яків.

24 вересня 2023 року Rewilding Ukraine запросив членів Клубу Ревайлдерів дельти Дунаю - учнів 9-10 класів Вилківського закладу загальної середньої освіти №2 міської ради Ізмаїльського району Одеської області - відвідати Тарутинський степ в осінньому вбранні.

Вилківці побачили, як кулани мігрують степом, стада овець каракульської породи та самця лані європейської. Орнітолог Максим Яковлєв провів фото-тренінг в природі, а зоолог Олександр Гайдаш розповів членам Клубу про тварин, які живуть в степу.

Діти та вчителі відвідали етнографічний музей під відкритим небом "Бессарабське село Фрумушика-Нова", де прийняли участь у квесті. Познайомилися з національними подвір’ями періоду 19-20 ст., з самобутньою культурою українського, молдавського, болгарського, гагаузького, німецького та єврейського народів.

Побачили найбільший гранітний пам’ятник в світі «Чабан Фрумушики -Нова». Цей монумент офіційно внесений в Книгу рекордів Гіннеса, а також в Національний реєстр рекордів України. Висота пам’ятника становить 16м 43 см ( 17.93 із постаментом), а вага 1080 т.

Дуже смачно пообідали в Корчмі.

Захопливі краєвиди, чисте повітря степу, унікальні тварини – все це надихає членів клубу на подальшу посильну допомогу у відновлені територій нашої маленької Батьківщини – Бессарабії.