HeaderLogo
Национальная академия наук Украины
Дунайский биосферный заповедник
2 лютого - Всесвітній день водно-болотних угідь
2 лютого, на честь дня заснування Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів у 1971 році в м. Рамсар (Іран), відзначається Всесвітній день водно-болотних угідь.
Цей день започатковано для привернення уваги до важливості водно-болотних екосистем для людей та вперше відзначено у 1997 році. З того часу до Всесвітнього дня водно-болотних угідь організовується низка інформаційних кампаній та природоохоронних акцій по всьому світі. Рамсарський Секретаріат щорічно пропонує тему свята і за підтримки партнерів готує та поширює інформаційні матеріали, які можна знайти за посиланням https://www.worldwetlandsday.org/materials#.
Тема 2025 року – «Захист водно-болотних угідь для нашого спільного майбутнього».
Короткий лозунг «Цінуй. Захищай. Надихай.»
Секретаріат Рамсарської конвенції наголошує, що Всесвітній день водно-болотних угідь у 2025 році підкреслює необхідність співпраці та планування, оскільки ми будуємо майбутнє, у якому всі люди всюди й надалі повинні могти отримувати користь від життєво необхідних екосистемних послуг, які надають водно-болотні угіддя. Цінуючи та захищаючи водно-болотні угіддя сьогодні – і надихаючи один одного в цих об’єднаних зусиллях – ми краще забезпечимо наше спільне майбутнє та добробут.
Цьогорічна кампанія містить три ключові повідомлення:
• Захист водно-болотних угідь світу є нашим спільним інтересом – це захищає нас усіх.
• Майбутнє людства залежить від сміливих дій сьогодні для захисту та відновлення цих незамінних екосистем.
• 15-та Конференція Договірних Сторін Конвенції об’єднує нас у глобальних зусиллях сприяти збереженню водно-болотних угідь та забезпечення безперервності їх переваг.
«Здорові» водно-болотні угіддя мають вирішальне значення для пом’якшення клімату, адаптації, біорізноманіття та здоров’я людини. Проте несталий розвиток, забруднення та зміна клімату продовжують загрожувати цим важливим екосистемам. Захист водно-болотних угідь заради нашого спільного майбутнього потребує співпраці в розробці політики, нормативних актів та громадських ініціатив, які сприяють ефективному збереженню та раціональному раціональному використанню. Забезпечення здоров’я водно-болотних угідь світу дозволить майбутнім поколінням насолоджуватися їхніми екологічними, економічними та культурними перевагами – і сприятиме сталому, процвітаючому майбутньому для всіх.
Україна є однією з активних учасниць Рамсарської конвенції і щорічно відзначає Всесвітній день водно-болотних угідь організовуючи різноманітні заходи та акції. Цього року фахівці Чорноморського біосферного заповідника переклали запропоновані Секретаріатом Рамсарської конвенції інформаційні матеріали, які можна скачати за посиланнями https://drive.google.com/drive/folders/1O6oVHWNIPLv-aQyPvg7sGswNQaduiycA?usp=sharing.
На спеціальному сайті Всесвітнього дня водно-болотних угідь https://www.worldwetlandsday.org/events можна знайти інформацію про те як відзначають цей день в різних куточках світу та розмістити відповідну інформацію про те, як відзначаєте цей день Ви.
До Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення включені 50 водно-болотних угідь України, інформацію щодо яких розміщена на вебсайтах Рамсарської конвенції за посиланням https://www.ramsar.org/country-profile/ukraine та природно-заповідного фонду за посиланням https://wownature.in.ua/oberihaymo/ramsarski-uhiddia/.
Але, незважаючи на зусилля природоохоронців та держави зберегти водно-болотні угіддя та інші природні території, основною темою останніх років є вплив агресії російської федерації проти України, який поширюється на всю територію України і може загрожувати екологічному характеру всіх водно-болотних угідь в Україні. Використання рф далекобійної артилерії, балістичного озброєння, безпілотних літальних апаратів та іншого сучасного військово-технічного обладнання робить можливим досягнення будь якої точки України та проведення боїв як на суші, та і на морі.
Аналіз ситуації вказує, що за 10 років окупації українських територій і три роки повномасштабної війни, воєнні дії та пов'язані з ними економічні наслідки зачепили 48 з 50 водно-болотних угідь України, з них:
31 водно-болотних угідь постраждали від бойових дій, обстрілів, мінування, проведення тренувань і пересування військ російської федерації, безпосереднього впливу наслідків війни на управління угіддями та використання екосистемних послуг, серед яких:
3 угіддя постраждали внаслідок підриву Каховської греблі – «Дельта річки Дніпро» було повністю затоплене та частково зруйноване, Архіпелаг Великі і Малі кучугури» є повністю осушеним і «Заплава Сім маяків» осушене частково;
4 угіддя слугували або слугують полігонами для тренування військ рф;
4 угіддя, незважаючи на те, що вони знаходяться на відстані більше 100 км від лінії фронту та окупованих рф територій, постраждали від обстрілів і атак БПЛА;
5 водно-болотних угідь постраждали від обстрілів і руйнування енергетичної інфраструктури України, зокрема через обстріли електростанції, розташованої неподалік водно-болотного угіддя і аварійного використання каскаду водосховищ і гідроелектростанцій на Дністрі для балансування енергетичної системи України;
5 водно-болотних угідь стали місцями розташування захисних споруд на державному кордоні у зв’язку із загрозою введення військ з Білорусії;
природоохоронна діяльність в межах всіх водно-болотних угідь окупованих рф припинена, або здійснюється з грубим порушенням українського законодавства і міжнародних конвенцій та угод;
більшість водно-болотних угідь використовуються окупаційною владою і військами рф для заборонених природоохоронним законодавством України видів економічної діяльності (рибальство, полювання, туристична діяльність, добування будівельних матеріалів);
17 водно-болотних угідь знаходяться під впливом непрямих економічних чинників, які призводять до зміни способу і обсягів використання екосистемних послуг та їх доступності, зменшення обсягів фінансування і спроможності для відповідного управління водно-болотними угіддями.
Закликаємо під час відзначення Всесвітнього дня водно-болотних угідь - акцентувати увагу на важливості цінити водно-болотні угіддя, захищати їх, і надихати колег, друзів, учнів та інших співвітчизників на дії на захист природи та країни.
Чи можемо ми відновити екологічний стан наших річок?
В рамках реалізації міжнародного проєкту «Пілотна ліквідація штучної перешкоди вільній течії води в басейні річки Ягорлик», що здійснюється Центром регіональних досліджень у співпраці з Подільською районною державною адміністрацією та Окнянською селищною радою за фінансової підтримки програми Open Rivers (Королівство Нідерланди) 24 січня відбулася запланована зустріч представників ГО «Центр регіональних досліджень» (м.Одеса), ГО «Рівайлдинг Україна», ТОВ «Екоберег» (м.Київ), Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної військової адміністрації з Окнянським селищним головою Олегом Бєлоусом та працівниками селищної ради, які залучені до реалізації проєкту.
Головна мета зустрічі і проєкту вцілому: проведення робіт щодо покращення екологічного стану басейну річки Ягорлик, створення нових об’єктів природно-заповідного фонду на території Одеської області. А саме ландшафного заказника загальнодержавного значення «Тростянецький» - загальною площею 792 га та ландшафного заказника місцевого значення «Ягорлицький» - загальною площею 1476 га на території Окнянської селищної ради.
Окнянська громада вже має позитивні результати спільних дій ГО «Центр регіональних досліджень» та місцевої громади. Мова йде про відновлення течії річки Ягорлик на ділянці протяжністю 8,5 км від села Довжанка до села Розівка. Завдяки проведеним роботам вдалося скоротити площі очеретяних заростей, відновити луги і заплавний ліс. Ділянка річки ожила. Проте, сьогодні вже треба думати і пояснювати людям, як зберегти те, що вже відновлено.
Група експертів проєкту: старший науковий співробітник Дунайського біосферного заповідника Національної академії наук України Олег Дьяков (керівник експертної групи), директор ТОВ «Екоберег» Юрій Голубєв (експерт проєкту), виконавчий директор ГО «Центр регіональних досліджень Ігор Стеденников, директор департаменту екології та природніх ресурсів Одеської ОДА Ірина Шатохіна побували цього дня безпосередньо на проблемних ділянках річок. Під час гідроекологічних обстежень річки Ягорлик та її притоки річки Тростянець вчергове переконалися, що штучні перешкоди заважають вільній течії річок та погіршують їх екологічний стан.
З результатами наукових та практичних досліджень члени експертної групи докладно ознайомили представників громади.
Природні пам’ятки Бессарабії – у центрі міжнародної уваги
Максим Яковлєв, заступник директора з наукової роботи та
орнітолог Дунайського біосферного заповідника, вкотре взяв участь у щорічному
міжнародному фотоконкурсі «Вікі любить Землю». Цей конкурс, спрямований на
популяризацію природно-заповідного фонду, передбачає створення бази фотографій
пам’яток природи з різних куточків світу. Учасники завантажують свої роботи на
Вікісховище, сприяючи наповненню Вікіпедії та інших вікіпроєктів, а також
підвищуючи обізнаність про важливість охорони довкілля.
У 2024 році Україна посіла друге місце за кількістю
завантажених фотографій серед 57 країн-учасниць, представивши 6437 світлин
заповідних об’єктів. Серед призових робіт були й фотографії Максима, зроблені
на території Дунайського біосферного заповідника, ландшафтного заказника
«Тарутинський степ» та національного природного парку «Тузлівські лимани».
Особливе визнання отримали його роботи «Втрачене
золото» та «Вона носила квіти у волоссі», зроблені в ландшафтному парку
«Тарутинський степ». Вони зображують ковилу під час цвітіння — рослину, яка є
символом українських степів, більшість з яких, на жаль, втрачено через
розорювання. Максим зазначає, що залишки степових територій сьогодні зазнають
значного антропогенного тиску, а деякі степові ділянки потрапили до зони
бойових дій чи окупації. Ще однією важливою роботою стала світлина «Рожеві мрії»,
зроблена у національному природному парку «Тузлівські лимани». На ній зображено
рожевих фламінго, які вперше масово гніздилися в Україні та ще й під час війни.
Цей винятковий природний феномен привернув увагу багатьох медіа.
На церемонії нагородження в Києві стало відомо, що
зазначені три його фотографії увійшли до ТОП-15 конкурсу і будуть представлені
на міжнародному етапі. Для Максима це не лише визнання, але й важлива місія —
привернути увагу до проблем довкілля та
показати світу багатства української природи.
Окрім того ще одна світлина "Пожежа в
Стенцівсько-Жебриянівських плавнях", яку зробив М.Яковлєв на території
Дунайського біосферного заповідника, посіла перше місце в спецномінації
конкурсу "Втрати природи". "Кілька років тому в Стенцівсько-Жебриянівських
плавнях, що входять до складу Дунайського біосферного заповідника, спалахнула
масштабна пожежа. Рятувальники не мали доступу до цих територій, лише
моніторили ситуацію, аби вогонь не дістався найближчих населених пунктів. Через
посушливий рік та висохлі плавні пожежа тривала майже два місяці і загалом
вигоріло 2826 гектарів плавнів . На щастя, вона
сталася восени, коли активність розмноження тварин була мінімальною. Наступного
року, після сильного паводку, вигоріла територія ожила, наповнилася водою і
життям. Утворилися мозаїчні ділянки, які стали важливими для екосистеми.
Природа ще раз продемонструвала свою вражаючу здатність до відновлення" -
пише Максим на своїй персональній сторінці у Facebook.
М. Яковлєв висловлює вдячність організаторам конкурсу,
журі за високу оцінку його робіт, а також українським воїнам, які окрім життя
людей, захищають і природні багатства України.
Сьогодні, 31 жовтня — у 981-й день війни росії проти України, ми відзначаємо Міжнародний День Чорного моря (International Black Sea Day)
«Твій друг море» - експериментальна книга. На її створення надихнув сторічний ювілей класика вітчизняної морської біології, вчителя багатьох із авторів цієї книжки, багаторічного директора Одеської філії Інституту біології південних морів НАНУ (наразі – Інститут морської біології НАНУ) Ювеналія Петровича Зайцева.
https://emblasproject.org/wp-content/uploads/2024/10/My-Friend-the-Black-Sea.pdf
Сьогодні — Всесвітній день туризму (World Tourism Day)
Всесвітній день туризму покликаний привернути увагу міжнародної спільноти до важливості туризму і його соціального, культурного та економічного значення. В Україні День туризму відзначається вже 25 років з 1998 року згідно з Указом Президента № 1047/98, який підтримав ініціативу Державного комітету України по туризму. Туризм відіграє значну роль в житті країни. Завдяки розвитку туризму Україна стала відомою у світі як держава з багатою історією, культурою та первозданною природою. Це свято кожного, хто хоч раз відчув себе мандрівником, вибравшись з щоденної буденної метушні на берег моря, озера, річки, в ліс, в поле або в інші місця, якими так багата наша земля! Зі святом!
