Navboar
HeaderLogo
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ДУНАЙСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК
NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE
THE DANUBE BIOSPHERE RESERVE
Співробітники ДУ «Інститут морської біології НАН України» продовжують комплексні дослідження іхтіофауни та водних біоресурсів пониззя Дунаю.
Зустріч та освітній захід в рамках проєкту Iason+
20 травня 2026 року в рамках проєкту Iason+ (BSB00174) науковці ДУ «Інститут морської біології НАН України» провели зустріч та освітній захід для учнів 6-х класів Вилківського навчально-виховного комплексу «Заклад загальної середньої освіти I–III ступенів – ліцей».
Під час зустрічі учні дізналися більше про чужорідні та інвазивні види, особливості екосистем дельти Дунаю, а також про сучасні наукові дослідження, які проводяться у регіоні. Школярі активно долучалися до обговорень, ставили питання та знайомилися з біорізноманіттям водних екосистем.
Щиро дякуємо за допомогу в організації заходу:
Адміністрації Вилківського НВК та директорці Московській Марині Костянтинівні.
Вчителям ліцею, зокрема Марині Олексіївні, за підтримку та допомогу в проведенні заходу.
Дунайський біосферний заповідник та науковому співробітнику Тетяні Іванівні Балацькій за співпрацю та підтримку екологічної освіти молоді.
Учасникам проєкту та співробітникам ДУ «Інститут морської біології НАН України»: Maryna Marchevska, Mikhail Son, Ekaterina, Анастасії Лепесі, Іванна Дудлів, Делі Ольга Yuriy Kvach.
Разом працюємо над дослідженням, збереженням та популяризацією природної спадщини дельти Дунаю!
Польові іхтіологічні дослідження в пониззі Дунаю
Фахівці Інституту морської біології НАН України провели черговий етап польових досліджень, присвячених вивченню іхтіофауни пониззя р. Дунай.
У межах експедиції було:
• проаналізовано розмірну, статеву та вікову структуру нерестової частини популяції чорноморського оселедця, який мігрує до нерестовищ вище за течією;
• досліджено придаткові водойми Дунаю, заплавні озера та канали, що дає змогу оцінити видовий склад риб у різних водних оселищах;
• проведено оцінку стану популяції річкової креветки, яка з 2026 року стала промисловим об’єктом і буде виловлюватися рибалками. Вивчення її чисельності та розмірної структури є важливим для розуміння запасів цього виду у водоймах пониззя Дунаю;
• відмічено прилов севрюги — виду, занесеного до Червоної книги України. Дослідження виконуються в рамках окремого дозволу Національної комісії з питань Червоної книги України з метою вивчення генетичної структури рідкісних видів риб регіону.
Отримані результати стануть основою для оцінки стану водних біоресурсів та розроблення ефективних природоохоронних заходів.
Ці дослідження вже стали традиційними для Інституту, а їх результати висвітлено у важливих публікаціях щодо ресурсних видів риб та гідробіонтів. Серед останніх:
Біологічна характеристика нерестового стада оселедця чорноморського Alosa immaculata (Bennet, 1835) на українській ділянці Нижнього Дунаю
https://mej.od.ua/index.php/mej/article/view/721/718
Сучасний стан популяції річкової креветки японської Macrobrachium nipponense (De Haan, 1849) на українській ділянці Нижнього Дунаю та пропозиції щодо організації її промислового використання
https://mej.od.ua/index.php/mej/article/view/722/719
Щиро дякуємо Дунайському біосферному заповіднику НАН України та його директору, к.б.н. Олександру Миколайовичу Волошкевичу, за сприяння у проведенні досліджень.
Міжнародний день птахів (International Birds Day)
Щорічно 1 квітня відзначають Міжнародний день птахів, який проходить в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». Саме 1 квітня 1906 року була підписана Міжнародна конвенція про охорону птахів. Цей день є не лише річницею Конвенції, адже це також той час, коли птахи повертаються із зимівлі.
Традиційно в різних країнах, зокрема й в Україні, в очікуванні пернатих розвішуються шпаківні та інші «пташині будиночки». Це простий, але дієвий спосіб підтримати біорізноманіття та нагадати про відповідальність людини за довкілля.
В Україні мешкає близько 450 видів птахів разом із перелітними. Видовий склад птахів Дунайського біосферного заповідника в 2026 році становить загалом 301 вид,
Проте, вторгнення росії в Україну 2022 року стало небезпекою для багатьох видів птахів, а порушення Азово-Причорноморського міграційного коридору внаслідок військових дій завдали шкоди весняній міграції деяких видів.
Турбота про птахів – це не тільки екологічне питання, адже птахи – це частинка нашого життя, нашої культури та нашого світовідчуття. Крім цього, птахи створюють необхідний ланцюг у ряді живих істот, забезпечують рівновагу в боротьбі за існування у тваринному світі.
Бережімо птахів! Вони своїм співом наповнюють душу українців ще більшою силою духу і прагненням якнайшвидше вигнати з нашої землі окупантів та повернутися до мирного життя!
Особливої шкоди зазнають водно-болотні угіддя та природоохоронні території, які мають міжнародне значення. Руйнування середовищ існування може мати довготривалі наслідки для популяцій, зокрема рідкісних і зникаючих видів.


















