HeaderLogo
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ДУНАЙСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК
NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE
THE DANUBE BIOSPHERE RESERVE
Стартував міжнародний фотоконкурс «Вікі любить Землю» 2026
До 31 липня 2026 року триває українська частина найбільшого міжнародного фотоконкурсу пам'яток природи «Вікі любить Землю».
Мета конкурсу — популяризація об'єктів природно-заповідного фонду України та привернення уваги до їхнього збереження. Світлини, завантажені учасниками, використовуються для ілюстрування статей у Вікіпедії, допомагаючи мільйонам людей у всьому світі відкривати природну спадщину України.
До участі запрошуються всі охочі, які мають авторські фотографії об'єктів природно-заповідного фонду. Перед завантаженням світлин варто перевірити, чи належить об'єкт до природно-заповідного фонду України, скориставшись офіційним переліком пам'яток за посиланням - https://wikilovesearth.org.ua/lists-of-sights/.
Звертаємо увагу: відповідно до правил конкурсу приймаються лише фотографії, зроблені до 31 травня 2026 року включно, а фото, виконані з дронів або інших літальних апаратів, — лише ті, що були зроблені до 23 лютого 2022 року включно. Більше про вимоги до фото можна прочитати у регламенті конкурсу посиланням - https://wikilovesearth.org.ua/.
Конкурс передбачає основні номінації за кількісний та якісний внесок, а також спеціальні номінації «Відео» та «Втрати природи», присвячену об'єктам, які зазнали пошкоджень унаслідок війни чи іншого антропогенного впливу.
Детальні умови участі, перелік об'єктів природно-заповідного фонду та правила завантаження світлин доступні на офіційному сайті конкурсу «Вікі любить Землю» за посиланням - https://wikilovesearth.org.ua/participate/.
«Об’єднані Дунаєм»
29 ЧЕРВНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ДУНАЮ.
Об’єднані Дунаєм – заради
природи, миру і спільного майбутнього.
Сьогодні країни
великого Дунайського басейну відзначають Міжнародний день Дунаю – свято
річки, яка не визнає політичних кордонів, але поєднує народи, культури й
природні світи.
У 2026 році його девіз
звучить особливо символічно:
«Об’єднані Дунаєм» – United
by Danube.
Від джерел у німецькому
Шварцвальді до широкої дельти біля Чорного моря Дунай долає близько 2850
кілометрів. Його основне русло проходить через десять держав, а весь
водозбірний басейн охоплює території дев’ятнадцяти країн. Це найбільш
міжнародний річковий басейн світу, у якому живуть десятки мільйонів людей.
Але Дунай – значно
більше, ніж географічна лінія на карті.
Це питна вода, родючі
заплави, судноплавство, рибальство, культурна пам’ять і спільна історія Європи.
Це безліч приток, озер, островів, плавнів та водно-болотних угідь, пов’язаних у
єдиний живий організм.
Свято, народжене
співпрацею.
Міжнародний день Дунаю
вперше відзначили 29 червня 2004 року – у десяту річницю підписання
Конвенції про охорону річки Дунай.
Цей документ був
укладений 29 червня 1994 року в Софії. Він заклав правові основи співпраці
країн басейну у сфері охорони вод, запобігання забрудненню, управління ризиками
повеней та зменшення негативного впливу на Чорне море.
Головна ідея Конвенції
проста й водночас надзвичайно важлива: жодна держава не може самотужки
захистити спільну річку.
Вода, забруднена у
верхів’ях, рано чи пізно досягне пониззя. Зруйнована заплава в одній країні
може посилити ризики паводків в іншій. Тому здоров’я Дунаю залежить від
відповідальності кожного – від державних органів і великих
підприємств до місцевої громади та окремої людини.
Україна і Дунай у час
війни
У 2026 році Україна
головує в Міжнародній комісії із захисту річки Дунай. Для нашої держави це не
лише висока честь, а й велика відповідальність.
Через російську агресію
українське Придунав’я зазнає небезпек, яких мирна річка не повинна була знати:
вибухів, пожеж, загроз забруднення, руйнування інфраструктури та постійного
ризику для людей і дикої природи.
Водночас Дунай
продовжує виконувати свою місію – нести воду до моря, підтримувати
життя дельти й об’єднувати країни довкола спільної відповідальності.
З Міжнародним днем
Дунаю!
Бережімо річку, яка
об’єднує Європу.
Співробітники ДУ «Інститут морської біології НАН України» продовжують комплексні дослідження іхтіофауни та водних біоресурсів пониззя Дунаю.
Зустріч та освітній захід в рамках проєкту Iason+
20 травня 2026 року в рамках проєкту Iason+ (BSB00174) науковці ДУ «Інститут морської біології НАН України» провели зустріч та освітній захід для учнів 6-х класів Вилківського навчально-виховного комплексу «Заклад загальної середньої освіти I–III ступенів – ліцей».
Під час зустрічі учні дізналися більше про чужорідні та інвазивні види, особливості екосистем дельти Дунаю, а також про сучасні наукові дослідження, які проводяться у регіоні. Школярі активно долучалися до обговорень, ставили питання та знайомилися з біорізноманіттям водних екосистем.
Щиро дякуємо за допомогу в організації заходу:
Адміністрації Вилківського НВК та директорці Московській Марині Костянтинівні.
Вчителям ліцею, зокрема Марині Олексіївні, за підтримку та допомогу в проведенні заходу.
Дунайський біосферний заповідник та науковому співробітнику Тетяні Іванівні Балацькій за співпрацю та підтримку екологічної освіти молоді.
Учасникам проєкту та співробітникам ДУ «Інститут морської біології НАН України»: Maryna Marchevska, Mikhail Son, Ekaterina, Анастасії Лепесі, Іванна Дудлів, Делі Ольга Yuriy Kvach.
Разом працюємо над дослідженням, збереженням та популяризацією природної спадщини дельти Дунаю!
Польові іхтіологічні дослідження в пониззі Дунаю
Фахівці Інституту морської біології НАН України провели черговий етап польових досліджень, присвячених вивченню іхтіофауни пониззя р. Дунай.
У межах експедиції було:
• проаналізовано розмірну, статеву та вікову структуру нерестової частини популяції чорноморського оселедця, який мігрує до нерестовищ вище за течією;
• досліджено придаткові водойми Дунаю, заплавні озера та канали, що дає змогу оцінити видовий склад риб у різних водних оселищах;
• проведено оцінку стану популяції річкової креветки, яка з 2026 року стала промисловим об’єктом і буде виловлюватися рибалками. Вивчення її чисельності та розмірної структури є важливим для розуміння запасів цього виду у водоймах пониззя Дунаю;
• відмічено прилов севрюги — виду, занесеного до Червоної книги України. Дослідження виконуються в рамках окремого дозволу Національної комісії з питань Червоної книги України з метою вивчення генетичної структури рідкісних видів риб регіону.
Отримані результати стануть основою для оцінки стану водних біоресурсів та розроблення ефективних природоохоронних заходів.
Ці дослідження вже стали традиційними для Інституту, а їх результати висвітлено у важливих публікаціях щодо ресурсних видів риб та гідробіонтів. Серед останніх:
Біологічна характеристика нерестового стада оселедця чорноморського Alosa immaculata (Bennet, 1835) на українській ділянці Нижнього Дунаю
https://mej.od.ua/index.php/mej/article/view/721/718
Сучасний стан популяції річкової креветки японської Macrobrachium nipponense (De Haan, 1849) на українській ділянці Нижнього Дунаю та пропозиції щодо організації її промислового використання
https://mej.od.ua/index.php/mej/article/view/722/719
Щиро дякуємо Дунайському біосферному заповіднику НАН України та його директору, к.б.н. Олександру Миколайовичу Волошкевичу, за сприяння у проведенні досліджень.
