HeaderLogo

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ДУНАЙСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК

NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE

THE DANUBE BIOSPHERE RESERVE

На Дунаї в цьому році зайнялися промисловим виловом річкової креветки

https://bessarabiainform.com/2026/04/na-dunayi-v-tsomu-rotsi-zajnyalysya-promyslovym-vylovom-richkovoyi-krevetky/ 

Польові іхтіологічні дослідження в пониззі Дунаю

Фахівці Інституту морської біології НАН України провели черговий етап польових досліджень, присвячених вивченню іхтіофауни пониззя р. Дунай.

У межах експедиції було:

• проаналізовано розмірну, статеву та вікову структуру нерестової частини популяції чорноморського оселедця, який мігрує до нерестовищ вище за течією;

• досліджено придаткові водойми Дунаю, заплавні озера та канали, що дає змогу оцінити видовий склад риб у різних водних оселищах;

• проведено оцінку стану популяції річкової креветки, яка з 2026 року стала промисловим об’єктом і буде виловлюватися рибалками. Вивчення її чисельності та розмірної структури є важливим для розуміння запасів цього виду у водоймах пониззя Дунаю;

• відмічено прилов севрюги — виду, занесеного до Червоної книги України. Дослідження виконуються в рамках окремого дозволу Національної комісії з питань Червоної книги України з метою вивчення генетичної структури рідкісних видів риб регіону.

Отримані результати стануть основою для оцінки стану водних біоресурсів та розроблення ефективних природоохоронних заходів.

Ці дослідження вже стали традиційними для Інституту, а їх результати висвітлено у важливих публікаціях щодо ресурсних видів риб та гідробіонтів. Серед останніх:

Біологічна характеристика нерестового стада оселедця чорноморського Alosa immaculata (Bennet, 1835) на українській ділянці Нижнього Дунаю

https://mej.od.ua/index.php/mej/article/view/721/718⁠

Сучасний стан популяції річкової креветки японської Macrobrachium nipponense (De Haan, 1849) на українській ділянці Нижнього Дунаю та пропозиції щодо організації її промислового використання

https://mej.od.ua/index.php/mej/article/view/722/719⁠

Щиро дякуємо Дунайському біосферному заповіднику НАН України та його директору, к.б.н. Олександру Миколайовичу Волошкевичу, за сприяння у проведенні досліджень.






Міжнародний день птахів (International Birds Day)


    Щорічно 1 квітня відзначають Міжнародний день птахів, який проходить в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». Саме 1 квітня 1906 року була підписана Міжнародна конвенція про охорону птахів. Цей день є не лише річницею Конвенції, адже це також той час, коли птахи повертаються із зимівлі.

    Традиційно в різних країнах, зокрема й в Україні, в очікуванні пернатих розвішуються шпаківні та інші «пташині будиночки». Це простий, але дієвий спосіб підтримати біорізноманіття та нагадати про відповідальність людини за довкілля.

    В Україні мешкає близько 450 видів птахів разом із перелітними.  Видовий склад птахів Дунайського біосферного заповідника  в 2026 році становить загалом 301 вид,

    Проте, вторгнення росії в Україну 2022 року стало небезпекою для багатьох видів птахів, а порушення Азово-Причорноморського міграційного коридору внаслідок військових дій завдали шкоди весняній міграції деяких видів.

    Турбота про птахів – це не тільки екологічне питання, адже птахи – це частинка нашого життя, нашої культури та нашого світовідчуття. Крім цього, птахи створюють необхідний ланцюг у ряді живих істот, забезпечують рівновагу в боротьбі за існування у тваринному світі.

    Бережімо птахів! Вони своїм співом наповнюють душу українців ще більшою силою духу і прагненням якнайшвидше вигнати з нашої землі окупантів та повернутися до мирного життя!

    Особливої шкоди зазнають водно-болотні угіддя та природоохоронні території, які мають міжнародне значення. Руйнування середовищ існування може мати довготривалі наслідки для популяцій, зокрема рідкісних і зникаючих видів.