В рамках проекту
«Збережемо осетрів Дунаю» (2016-2020 рр.), який реалізується Всесвітнім фондом
дикої природи (WWF) і фінансується програмою ЄС LIFE, група працівників служби державної охорони Дунайського біосферного заповідника
(далі ДБЗ) в період 01.07-05.07.2019 відвідала румунську частину
транскордонного румунсько-українського біосферного резервату «Дельта Дунаю».
Метою візиту став
обмін інформації стосовно принципів організації промислового рибальства в
дельті Дунаю, режимів охорони заборонених до вилову осетрових як в українській,
так і румунській частинах заповідної дельти, обмін досвідом щодо здійснення
практичних заходів по збереженню цих цінних видів риб – сучасників динозаврів,
боротьби з браконьєрством.
Учбова поїздка
українських інспекторів до Румунії включала теоретичну і практичну частини.
Обмін загальною інформацією мав місце в офісі румунського біосферного резервату
в м. Тульча. Українська та румунська сторони в дружній діловій і відвертій
обстановці вели розмову про правовий статус осетрових, особливостях їх
перебування та міграції в дунайських водах двох держав, результатах наукових
досліджень та рекомендаціях науковців, існуючу практику періодичних випусків
Румунією молоді осетрових в Дунай з попереднім їх чіпуванням. Обговорювались
підходи щодо визначення місць та термінів заборони на рибальство в цілому в
період нерестової міграції осетрових та скату їх молоді, конкретні заходи щодо
недопущення нелегального вилову осетрових.
Були створені дві
групи, куди увійшли румунські та українські працівники служби охорони єдиного
транскордонного резервату, які два дні – 3 і 4 липня здійснювали спільні рейди
по прилеглій до гирла Суліна дельті Дунаю та самому гирлі Суліна. Групи
базувались в двох населених пунктах – м. Суліна та с. Кришани. Учасники
рейдів перевіряли документи у румунських рибалок на право вилову риби, роботу
рибоприймальних пунктів та обліку на них виявленої риби, застосування тих чи
інших знарядь лову.
В румунській частині
біосферного резервату зареєстровано біля 1100 рибалок, які здійснюють вилов
риби фактично за ліцензіями. Щорічно за відповідну плату кожен рибалка отримує персональну
квоту розміром від 3 до 3,5 т. Він самостійно ловить рибу і має право здавати
її на рибоприймальні пункти різних організацій, в залежності від ціни на рибу і
зручності її доставки на той чи інший рибпункт. За румунським законодавством за
одним із членів сім’ї, що мешкає в сільському населеному пункті дельти,
офіційно оформляється право на вилов 3 кг риби на добу двома видами знарядь
лову: або двома ятерями, або двома сітками, які реєструються та відповідно
маркуються. Щорічно в румунській частині дельти виловлюється до 2-3,5 тис. т
риби.
В цілому учбова
поїздка інспекторів служби охорони ДБЗ до румунських колег була цікавою та
корисною, тим більше, що з причин відсутності коштів такі зустрічі та спільна
практична робота на заповідній території реальних охоронців заповідної природи
бувають невиправдано рідко. З часу останнього такого візиту пройшло 20 років.
Загальний висновок,
який зроблено учасниками румунсько-української зустрічі рейнджерів зводиться до
того, що нелегальний промисел осетрових є як в румунській, так і українській
частинах дельти, є певні позитивні результати щодо його обмеження і боротьби з
браконьєрством, особливо коли спільно діють працівники заповідників,
правоохоронці, рибінспекція, прикордонники, органи влади. Проте в цій великій і
благородній справі ми знаходимося на початку складного і тернистого шляху, яким
треба, без сумніву, йти вперед. Перебування наших інспекторів охорони в
румунській заповідній дельті, їх спільна робота з колегами навіть в такому
короткочасному візиті є, як ми вважаємо, прикладом впевнених і твердих кроків
вперед на такому шляху.
Заступник директора з охорони і природокористування
В. А. Федоренко
