Немає ніякого секрету, що клімат на нашій Планеті змінюється. Правда, не всі замислюються над тим, що ці зміни торкаються і нашого Придунайського регіону.
Українські вчені прогнозують, що до 2050 року середня температура в Придунав'ї підвищиться на 1-1,5°С. Через це скоротиться холодний період року і збільшиться кількість спекотних днів, клімат стане більш жорстким. Екстремальні погодні явища – посухи, повені, буревії, зливи – стануть сильнішими і частішими. Вода в регіоні може стати дефіцитом. І це далеко не всі загрози, які несуть природі й людини кліматичні зміни.
«Звідки ж нам таке щастя? Зміна клімату викликана надмірними викидами парникових газів, які підсилюють природний парниковий ефект. Останній отримав свою назву через схожість з принципом роботи теплиць. Тільки функцію плівки тут виконують парникові гази – вуглекислий газ, метан та інші. Вони утворюють на деякій відстані від Землі перешкоду, яка затримує тепло від Сонця в атмосфері нашої Планети. Таким чином, температура біля поверхні Землі підвищується. І якщо для помідор в теплицях – це добре, то для нашої Планети – погано. А винні ми самі – при спалюванні викопного палива – газу, нафти, вугілля – виділяється значна кількість парникових газів, які зміщують природну рівновагу», – пояснює Олександра Ковбаско, фахівець зі зміни клімату WWF в Україні.
Як жити далі?
Але не все так сумно, як здається на перший погляд. Як і до будь-яких погодних умов, до наслідків зміни клімату можна пристосуватися. Принаймні – на цьому етапі. Головне – знати, як це зробити. А деякі зміни можуть бути навіть корисними для нас.
Наприклад, зміна клімату в Придунав'ї дозволить місцевим жителям знизити витрати на опалення, тому що зими стануть м'якше. Підвищення температури і більш тривалий теплий період дозволять вирощувати другий врожай традиційних культур, а також нові теплолюбні культури.
Все ж таки, місцевому населенню Придунав'я доведеться пристосовуватися до нових температурних умов, рівня опадів і інших змін. Необхідно змінювати способи господарювання, щоб і надалі отримувати високі врожаї і процвітати.
Наші городи не залежать від погоди
Наприклад, на Вашу думку, що доцільніше робити в зонах можливого затоплення: продовжувати розвивати землеробство (в тому числі садівництво та городництво) або почати випасати худобу та вирощувати кормові трави? Якщо прийде паводок, Ви завжди зможете перегнати худобу на іншу ділянку, а от город з урожаєм вже з місця не зрушити.
А як справлятися з постійною нестачею води в літній сезон? Тут можуть допомогти сучасні технології поливу, наприклад, крапельне зрошення. До того ж, треба продумати план дій на випадок посухи – запастися водою, спланувати екстрений полив і тому подібне. Щоб уникнути втрат врожаю в посушливі роки, вирощуйте посухостійкі і теплолюбні культури. Прикладом такої культури є бавовна, яку раніше не вирощували в нашому регіоні.
Кліматичні зміни призводять до того, що восени довше триває теплий період. Тому ми радимо фермерам висівати озимі культури на 20-25 днів пізніше ніж зазвичай, десь в період з 9 по 16 жовтня. Крім того, трохи раніше зібравши перший урожай, наприклад, озиму пшеницю, можна в цей же рік встигнути отримати другий.
Після збору одного врожаю, перед наступним посівом, вирощуйте культури, що утримують вологу в грунті. Це підготує поля до осіннього посіву.
Не варто покладатися на урожай однієї культури. Якщо через посуху або інший погодний чинник вона постраждає, Ви понесете великі збитки. Тому фермерам радять урізноманітнити вирощувані культури. У цьому випадку Ви гарантовано зберете врожай, і загибель однієї культури не стане катастрофою. Серед порад щодо адаптації варто згадати чергування культур, висаджування змішаних посадок – різних дерев, суміші дерев і трав'янистих культур.
Риби, увага – клімат змінюється!
"Теплолюбні вселенці з Далекого Сходу – білий амур, білий і строкатий товстолобики успішно розмножуються в Дунаї на відміну від інших річок України. Їх ікра ширяє в бурхливих і теплих потоках річки, а личинки заносяться в рисові чеки, де знаходять прекрасні умови для нагулу. Тут можна буде заготовляти мільйони особин цих видів для зариблення озер і ставків, однак треба налагодити чітку систему взаємовигідного співробітництва сільського та рибного господарств", – вважає Олександр Волошкевич, директор Дунайського біосферного заповідника.
Замість штучного розведення риби треба відновити природну рибопродуктивність Придунайських озер і плавнів. Якщо Ви, все-таки, хочете розводити рибу в озерах і ставках дельти Дунаю, краще вирощувати місцеві види риб. У кліматичних умовах, що поступово змінюються, вони будуть добре рости і розмножуватися.
У літню пору року температура може бути екстремально високою. Щоб вода в малих річках і ставках не сильно перегрівалася, висаджуйте дерева в прибережних зонах.
«Щоб створити додаткові місця нересту і нагулу риби, треба відновити зв'язок плавнів з річкою. А також відновити невикористовувані рибоводні ставки. Здорові плавні – унікальні природні системи. Вони не тільки грають роль «дитсадків» для молоді риб, але і очищають воду, сприяють підвищенню родючості грунтів прибережних регіонів, дають притулок водним птахам», – стверджує Михайло Нестеренко, менеджер проектів WWF в дельті Дунаю.
Підвищення температури у водоймах призводить до того, що у воді міститься менше кисню, необхідного рибі для нагулу і зростання. Тому треба усунути бар'єри для міграції риб з озер в річку під час періоду низької води і зниженого вмісту кисню. Також з'являється потенціал вирощування екзотичних видів риб, які менш чутливі до зниження вмісту кисню.
Далекоглядний господар почне діяти вже сьогодні, щоб завтра не зіткнутися з неприємними сюрпризами. Попереджений – значить, озброєний!
За більш детальною інформацією звертайтесь:
Катерина Куракіна,
Менеджер зі зв'язків з громадськістю WWF в Україні,
моб: 095 28 99 822,
e-maіl: Katya.Kurakina@wwfdcp.org
Більше про проект «Адаптація Дельти Дунаю до кліматичних змін шляхом інтегрованого управління водними та земельними ресурсами»: http://wwf.panda.org/dd_climate_adaptation
HeaderLogo
Национальная академия наук Украины
Дунайский биосферный заповедник
