В українській частині дельти Дунаю в межах Дунайського біосферного заповідника заселився найбільший гризун фауни України – бобер річковий (Castor fiber), який ще зветься європейським. На початку березня цього року в приморській частині дельти в зоні суворої охорони Дунайського біосферного заповідника, інспектор служби державної охорони Силарін В. Т. виявив погризи верби на березі річки та саму хатинку звіра. По характеру слідів погризів та самій споруді, відразу нам стало зрозуміло, що «архітектором» та «тесляром» на даній території є бобер. Але все ж кортіло побачити нового мешканця заповідника, тому ми встановили на деякий час фотопастку. І ось вночі 11.03.2021 фотопастка робить кадр на якому видно бобра, який підбудовує свою хатку.
Відомо, що кілька сотень років тому бобер мешкав майже на всій території України, але через масове винищення у 30-х рр. ХХ ст.. в Україні збереглось не більше ніж 100 особин. Заходи з реакліматизації в середині ХХ ст.. і заборона на полювання дали змогу відновити чисельність виду. Нині в Україні налічується понад 40 тис. ос., які мешкають переважно в басейні р. Дніпро та річках сходу України. Чисельність продовжує збільшуватися. Останні роки його почали відмічати й в басейні р. Дністер. Але в дельту Дунаю, за нашими припущеннями, бобер європейський потрапив з території Румунії. Відомо, що в 1998 р. проводилися роботи з його реінтродукції румунським Інститутом лісового господарства (м. Брашів), в природу було випущено 182 особини бобра, які були завезені з території Германії. Тварини прижилися та почали поступово розселятися. Поспілкувавшись з румунським колегою Lucian-Eugen Bolboaca, що працює в Національному науково-дослідному інституті "Delta Dunarii", стало відомо, що в румунській частині дельти Дунаю вид вперше відмічений в 2011 році, наразі є кілька знахідок його хаток, а найближча від нас знаходиться неподалік населеного пункту Паркеш (це навпроти українського оз. Кугурлуй). Окрім того колега з Молдови Viorica Paladi, що працює в біосферному заповіднику «Prutul de Jos» також повідомила, що наприкінці 2020 та початку 2021 рр. на р. Прут біля м. Валени вони вперше відмітили бобрів річкових https://www.natura.md/inginerul-naturii-s-a-intors-in.... Для них це також важлива подія, так як остання реєстрація виду на території Молдови датується XV сторіччям.
Бобри зазвичай селяться по берегах річок з повільною течією, на старицях, ставках і озерах, водосховищах, іригаційних каналах та кар'єрах. Уникають широких і швидких річок, а також водойм, що промерзають взимку до дна. Для бобрів важлива наявність на берегах водоймищ деревно-чагарникової рослинності з м'яких листяних порід, а також великої кількості водної та прибережної трав'янистої рослинності, які становлять їх раціон. Бобри чудово плавають і пірнають. Масивні легені та печінка забезпечують їм такі запаси повітря в артеріальній крові, що під водою бобри можуть залишатися до 10-15 хвилин, пропливаючи за цей час до 750 м. На суші бобри досить незграбні.
Бобри відіграють важливе значення в екосистемі. Боброві хатки – як жилі, так і покинуті – забезпечують укриттям інших тварин; заплави, які формуються в результаті дій бобрів створюють місця гніздування для водоплавних птахів, а повалені дерева – приваблюють ссавців. Присутність бобрів позитивно відображається на житті багатьох мешканців, особливо, норки, видри. Крім того, в результаті їх діяльності підвищується продуктивність водойм, її води очищуються, а рибні запаси збільшуються. Завдана шкода від погризених дерев є зазвичай невеликою, оскільки вони завалюють переважно молоді дерева верби та осики, що мають здатність швидко відновлюватися.
Чи приживуться бобри в українській дельті Дунаю – час покаже, але неймовірно приємно бути свідком повернення до своєї домівки таких красивих та милих тварин після такої тривалої відсутності.
Максим Яковлєв, заступник директора з наукової роботи ДБЗ
Гайдаш Олександр, молодший науковий співробітник ДБЗ
Бобер річковий підбудовує хатку (нічна фотозйомка).
Процес встановлення фотопастки біля хатки бобра.
Хатка бобра річкового в українській частині дельти Дунаю.
