Показ дописів із міткою wildlife_ua. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою wildlife_ua. Показати всі дописи

Тваринний світ



Видове різноманіття та його збереження

            Дунайський біосферний заповідник розташований на території дельти Кілійського рукава р. Дунай, яка належить до долино-річкового та приморського районів Середземноморської під області Голарктичної області. Характерною особливістю фауни цих районів є їх тісний зв'язок з водними об’єктами, які формують багатий і різноманітний тваринний світ, який складається з представників іхтіофауни, водоплаваючих та навколоводних видів птахів, пов’язаних з водяними біотопами ссавців, а також амфібій, плазунів і великої кількості видів безхребетних.
        Акваторія Дунайського біосферного заповідника включає різноманітні типи водойм, які значно відрізняються за своїми характеристиками. Тут і прісноводні водойми – русло р. Дунай та внутрішні водойми островів дельти різного типу, а також солонуватоводні ділянки узмор'я дельти та прибережна двокілометрова смуга Чорного моря. Наявність різних за гідрологічними та гідрохімічним характеристиками водойм та існуючий на протязі десятиріч заповідний режим зумовлює велику різноманітність іхтіофауни заповідника (Біорізноманітність …,1999). Станом на кінець 2021 року іхтіофауна заповідника налічує 108 видів риб.  Такі види риб як дунайський лосось, смугастий йорж і малий чоп є ендеміками Дунаю (мешкають тільки в басейні річки Дунай і ніде більше в світі не зустрічаються).
            Всього для території ДБЗ і прилеглих земель достовірно зареєстровано 11 видів (стільки ж підвидів) земноводних і 6 видів (7 підвидів) плазунів. Прудка ящірка у Нижньому Придунав’ї представлена двома підвидами – чорноморською (Lacerta agilis euxinica) та херсонською (L. a. chersonensis) прудкими ящірками, а також гібридами між ними. Всі земноводні фауни ДБЗ (100%) включено до національних та міжнародних списків рідкісних тварин, а серед плазунів 5 видів (83,3%) занесені до вищезгаданих списків (Додаток ІІ Бернської конвенції, Червона книга Міжнародного союзу охорони природи МСОП (IUCN)).

            В зоогеографічному плані батрахо- і герпетофауна ДБЗ має у складі дві дунайські форми (дунайський тритон, дунайська форма звичайного тритону), один західнопонтичний підвид (чорноморська прудка ящірка), один східноєвропейський підвид (херсонська прудка ящірка), один балканський вид (кримська ящірка), один середньоазіатський вид (різнобарвна ящурка), один палеоарктичний лісовий вид (ропуха сіра), п’ять європейських форм (кумка червоночерева, часничниця звичайна, жаби їстівна та ставкова, жаба гостроморда) та п’ять видів, походження яких пов’язане з Стародавнім Середземномор’ям (ропуха зелена, квакша звичайна, жаба озерна, черепаха болотяна, вужі звичайний та водяний).

Більшість видів і підвидів герпетофауни ДБЗ має великі або середні за розмірами ареали, невеликі ареали мають дунайські форми тритонів, чорноморська прудка ящірка і кримська ящірка. Перші дві є ендеміками Дунайського регіону, другий підвид – ендеміком Західного Причорномор’я, останній – ендеміком Східного Середземномор’я.

            Різноманітні біотопи з доброю харчовою базою та зручними місцями для гніздування, відносно теплий клімат і головне незначний антропогенний тиск, зумовили в дельті Дунаю таке велике видове різноманіття та високу чисельність птахів. В цьому плані вона є одним з найбагатших місць в Європі. Для неї відомо перебування майже 350 видів птахів (Radu,1979; Жмуд 1999; Munteanu,2000). Загальна чисельність птахів, які перебувають в дельті в ті чи інші пори року, сягає декількох мільйонів особин (Жмуд, 1996; Жмуд та інші, 2005; Zhmud, 1996 та ін.).

 Міжнародне значення дельта Дунаю має і для птахів. З 1977 року і по друге півріччя 2021 року на території Дунайського біосферного заповідника та прилеглих до нього територіях відмічено перебування 302 види птахів.
Видове різноманіття ссавців ДБЗ обумовлено специфікою дельтових угідь, які уключають значні площі водних і біляводних біотопів різних типів. Внаслідок цього, у теріофауні заповідника присутня значна кількість водних, напівводних та біляводних видів ссавців, серед яких особливо важливими, з природоохороної точки зору є представники родини куницевих – видра, горностай та норка європейська. Необхідно відмітити, що для норки європейської угіддя дельти Дунаю мають дуже важливе значення для збереження генофонду цього виду на європейському континенті. Наявність поблизу Стенцівсько-Жебріянівських плавнів степових та споріднених з ними біотопів зумовлює наявність серед звірів ДБЗ значної кількості степових видів – куниці кам’яної, перев`язки, тхора степового та ін. Прилеглу до дельти заповідну частину моря відвідують всі три види  чорноморських дельфінів – афаліна, білобочка та азовка. Станом на друге півріччя 2021 року на території Дунайського біосферного заповідника достовірно відзначені 46 видів ссавців.

         Однією з головних цілей у роботі заповідників, і ДБЗ також, є вивчення та охорона рідкісних та зникаючих видів тварин. До таких, зазвичай, відносять види тварин, що занесені в Червону книгу України, регіональні «червоні списки», Європейський Червоний список тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення, а також у додатки міжнародних конвенцій. Співробітниками ДБЗ цілорічно проводиться збір даних щодо рідкісних та зникаючих видів тварин, що є невід’ємною частиною програми «Літопису природи» заповідника.

         До рідкісних видів іхтіофауни заповідника, в першу чергу, належать види, які занесені до Червоної книги України та Європейського червоного списку: білуга (Huso huso L.), шип (Acipenser nudiventris Lovetszky), осетер атлантичний (Acipenser sturio L.), стерлядь (Acipenser ruthenus L.), вирезуб (Rutilus frisii Nordmann), шемая (Chalcalburnus chalcoides Guld.), умбра (Umbra crameri Walbaum), лосось чорноморський (Salmo trutta labrax Pallas), лосось дунайський (Hucho hucho L.), морський коник чорноморський (Hippocampus ramulosus Leach), морський півень (Trigla lucerna L.), йорж смугастий (Gymnocephalus schraetser L.), чоп великий (Zingel zingel L.), чоп малий (Z. streber Siebold), горбань світлий (Umbrina cirrosa L.), бичок рудий (Neogobius eurycephalus Pallas), хоч деяких видів у останні роки у районі спостережень не відмічено (Мовчан,2001; Мовчан та др.,2003). Також, до рідкісних належать види риб, занесені до додатків міжнародних конвенцій.
        Для збереження рідкісних і зникаючих видів тварин співробітниками ДБЗ протягом року проводиться моніторинг за цими видами, данні якого використовуються для підготовці відповідних розділів «Літопису природи» заповідника.

         Також, встановлюються спеціальні режими природокористування. Так, категорично заборонено знаходження сторонніх осіб в заповідній зоні, відвідування якої дозволяється лише за наявністю перепусток. Наприклад, кількість рибалок, які мають право перебувати у заповідній зоні обмежено і складає, на цей час 305 осіб, які мають особисті перепустки, що видаються адміністрацією заповідника. За наявністю компенсаційних коштів від збитків, які були нанесені іхтіофауні під час проведення днопоглиблюваннях робіт на акваторії ДБЗ, було б доцільним побудування міні-заводів по розведенню осетрових видів риб, популяції яких перебувають зараз в край пригніченому стані. Досвід побудування аналогічних заводів за кордоном показує на їх доцільність та ефективність. Також, одним з заходів є відновлення існуючих водотоків в плавнях, які з часом заростають рослинністю, замулюються та захламлюються падаючими деревами.

       Для охорони місць скупчення та гніздівлі птахів введено спеціальний режим відвідування окремих водойм, де забороняється знаходження човнів з людьми ближче ніж 500 м до таких місць. З відновлюваних заходів, співробітниками заповідника в минули роки проводилось заходи з приваблювання окремих видів птахів на гніздування на території ДБЗ, шляхом побудови штучних гнізд (для орлана-білохвіста, крячка білощокого).

Виконавці:
науковий співробітник ДБЗ, іхтіолог Балацький К.Л.
науковий співробітник ДБЗ, герпетолог Матвєєв А.С.
 науковий співробітник ДБЗ, орнітолог Яковлєв М.В.