HeaderLogo

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ДУНАЙСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК

NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE

THE DANUBE BIOSPHERE RESERVE

БІОРІЗНОМАНІТТЯ ЯК РЕСУРС ВІДНОВЛЕННЯ НАЦІЇ. Максим Яковлєв

    З дитинства я помічав одну просту річ: коли опиняєшся серед природи — на луках, біля води чи в лісі – відчуваєш себе щасливішим. З’являється прилив енергії, ніби організм сам заряджається чимось важливим – тим самим «гормоном щастя», про який часто говорять. І навіть у дорослому житті, коли з’являються періоди смутку чи внутрішньої втоми, я інтуїтивно роблю те саме, що й колись у дитинстві – йду до природи, щоб відновитися і «підзарядитися». Те, що природа здатна зцілювати, я відчував інтуїтивно давно. Але сьогодні дедалі більше наукових досліджень підтверджують ці відчуття не лише словами, а й конкретними цифрами.

    Відомо, що більше видове багатство рослин позитивно пов’язане зі здатністю людей відновлюватися після стресу. Це означає, що різноманітні природні середовища допомагають людині швидше повертатися до психологічної рівноваги. У сучасних умовах, коли значна частина нашої нації живе в стані тривалого стресу, втрат і невизначеності, це набуває особливої актуальності. Природа стає не лише місцем відпочинку, а справжнім ресурсом відновлення – тихим, доступним і водночас надзвичайно ефективним.

    Особливо цікавим у цьому контексті є велике європейське дослідження, проведене міжнародною групою науковців із Франкфурта, Лейпцига та Кіля. Вчені проаналізували дані понад 26 000 дорослих людей у 26 країнах Європи та порівняли рівень задоволеності життям із показниками біорізноманіття в регіонах їх проживання. Результати показали чітку закономірність: у регіонах, де спостерігається більша кількість видів птахів, люди загалом повідомляють про вищий рівень задоволеності життям. Іншими словами, різноманіття птахів у довкіллі виявилося важливим фактором, який пов’язаний із психологічним комфортом і відчуттям благополуччя людини.

    Крім того, дослідження показало ще один дуже важливий результат: рівень задоволеності життям був вищим у тих людей, які повідомляли про легкий або дуже легкий доступ до громадських зелених насаджень і зон відпочинку. Це підтверджує результати багатьох інших досліджень, які доводять, що доступність зелених просторів – парків, скверів, природних територій – є одним із ключових факторів людського благополуччя.

    Особливо цікавим став результат, який дозволив порівняти вплив природи з впливом доходів. Виявилося, що збільшення різноманіття птахів приблизно на 10 % (це в середньому близько 14 додаткових видів у регіоні) пов’язане з таким самим зростанням задоволеності життям, як і підвищення щомісячного доходу приблизно на 124 євро. Важливо розуміти, що це не означає, ніби природу можна «перевести у гроші». Це лише спосіб показати, наскільки сильним може бути вплив різноманіття птахів на наше самопочуття та відчуття щастя.

    Цікавим є і те, що подібного зв’язку не було виявлено для ссавців, навіть великих і харизматичних видів, які зазвичай викликають сильні емоції у людей. Ймовірно, це пояснюється тим, що більшість людей, особливо в містах, просто дуже рідко бачать ссавців. Багато видів уникають місць із високою щільністю населення або ведуть прихований спосіб життя, тому зустріч із ними стає радше винятковою подією. І це добре знайоме з особистого досвіду: у мене й у моїх рідних справжній шквал емоцій і піднесення настрою викликають випадкові зустрічі з білками, зайцями, лисицями чи сарнами. Саме тому такі моменти запам’ятовуються надовго – вони рідкісні. Натомість птахи постійно перебувають поруч із людьми – їх можна побачити або почути майже щодня, навіть тоді, коли вони залишаються непомітними серед рослинності. Саме завдяки співу та активності вони впливають на наше сприйняття довкілля майже безперервно.

    Що стосується різноманіття дерев, то в цьому дослідженні не було виявлено значного прямого зв’язку між видовим різноманіттям дерев на регіональному рівні та задоволеністю життям. Ймовірно, це пов’язано з тим, що на людину сильніше впливає не стільки регіональна кількість видів дерев, скільки локальна структура зелених насаджень – густота зелені, різноманіття рослин у найближчому оточенні, наявність вуличних дерев і загальне видове багатство рослин у доступному середовищі.

    Водночас автори дослідження наголошують, що виявлені зв’язки є кореляційними і не означають прямої причинно-наслідкової залежності. Проте навіть з урахуванням цього результати переконливо демонструють: біорізноманіття важливе не лише для функціонування екосистем, а й для психологічного стану людини.

    І ось до чого це все. Для нашої нації, яка сьогодні переживає тривалий період стресу, втрат і психологічного виснаження, ці результати мають особливе значення. Відновлення людей – це не лише медицина чи психологічна допомога. Це також доступ до природи, зелених зон і збереженого біорізноманіття. Саме тому вже сьогодні, плануючи відбудову територій і розвиток міст, важливо думати не лише про інфраструктуру, а й про збереження природного різноманіття.

    Оригінальна наукова публікація:

    Methorst J., Rehdanz K., Mueller T., Hansjürgens B., Bonn A., Böhning-Gaese K. The importance of species diversity for human well-being in Europe. Ecological Economics. 2021. DOI: 10.1016/j.ecolecon.2020.106917

    Посилання: https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2020.106917

    На фото: косарі та чоботарі в приморській частині дельти Дунаю, в межах Дунайського біосферного заповідника (фото авторське, архівне).