1 квітня – Міжнародний день птахів

Вперше День птахів, як масове дитяче свято, почали святкувати у Сполучених Штатах Америки. Його організував в 1894 році педагог з містечка штату Пенсільванія Оіл-Сіті Чаpльз Бабкок. Незабаром його підтримала популярна газета “Пітсбуpгська Телеграфна хроніка”, яка почала активно популяризувати Дні птахів. Незабаром День птахів став широко проводитися як народне свято у всіх штатах країни, а також, в багатьох країнах Старого і Нового світу.



Святкується Міжнародний день птахів у квітні, тому що квітень – перший справжній весняний місяць. Саме в цю пору року птахи демонструють велике чудо любові до Батьківщини, долаючи до неї тисячі кілометрів з більш теплих країв.
З першими промінцями тепла, коли ще на календарі лютий, небо над нашими домівками перетворюється на повітряну магістраль, через яку рухається дивовижні створіння природи, ідеальні та витончені підкорювачі небес – птахи. Саме через територію Північно-Західного Причорномор’я регіону, в якому ми живемо, проходить справжній міграційний коридор для близько 250 видів птахів. Щорічно двічі на рік через нього летить більше мільйона птахів до країн Європи, Азії та Африки. Спочатку «чартерні рейси» не є масовими. Першими летять птахи з прилеглих до України країн Європи, їх називають ближніми мігрантами. В березні з кожним днем мігруючих птахів стає все більше, а на початку квітня вже кількість мігруючих птахів є досить великою, а напрямки їх маршрутів самі різні. Одні переміщуються в межах Європи, інші летять з країн Європи до країн Сходу, значна кількість так званих дальніх мігрантів летять з Африки до Європи чи Азії та долають при цьому неймовірно великі відстані, які можуть сягати до 10 тисяч кілометрів в одному напрямку.
Розмір та вага цих дивовижних пілотів є самою різною. Часом дивуєшся, як такі малі птахи, наприклад, золотомушки (рос. корольки), вага яких становить 4-8 грамів, що за масою еквівалентне одній українській монеті номіналом в 50 копійок, долають відстань до 2 тис. км?! Інші птахи, навпаки, вражають своїми великими розмірами та вагою. Через нашу територію летять, а в деяких регіонах України і гніздяться, рожеві пелікани, вага яких може становити до 15 кг, а розмах крил – до 3,6 метрів, і долають вони під час міграцій шлях до 4 тис. км!
Якщо поцікавитися, чому через територію Північно-Західного Причорномор’я проходить такий важливий транспортний шлях птахів, то поглянувши на географічну карту, стає зрозуміло – це неймовірне природне багатство: узбережжя Чорного моря, річки, озера, лимани, піщані коси, лісосмуги, тощо. Це той коридор, через який птахи летять, зупиняючись на цих територіях під час міграцій, щоб перепочити та поживитись. Саме тому територія Тузлівських лиманів, оз. Сасик, Кілійської дельти Дунаю та деяких Придунайських озер віднесені до Рамсарських угідь та мають міжнародне значення для збереження птахів (передусім водно-болотних).
Прикро вражає факт, що кожна третя птаха під час міграції гине. Причин тому не мало: негода, хижаки, оголені дроти ліній електропередач, результат зіткнення з висотними спорудами, браконьєрство. Однією з головних причин загибелі є також знищення біотопів – природних територій, де птахи харчуються та відпочивають. Та незважаючи на всі ці чинники птахи продовжують летіти.

Що спонукає птахів долати такі труднощі? В чому секрет? Відповідь дуже проста – генетично в птахів закладено летіти в ту місцевість, де вони з’явилися на світ, створювати пару та будувати на цьому місці вже своє гніздо. Ось таке правило природи.
Для того, щоб зберегти легко-крилих пернатих друзів, нам, людям, потрібно нарешті усвідомити, що птахи підкорюють небесний простір на нашій планеті вже 150 млн років, а людина (Homo sapiens) з’явилась лише 400-250 тис. років тому. Тому не нам вирішувати куди річці текти та куди птахам летіти, не нам вирішувати, що робити з природними ресурсами, бо ми є не власниками, а лише маленькою складовою частиною могутньої живої і в той самий час крихкої системи під назвою Природа.
Максим Яковлєв, орнітолог Дунайського біосферного  заповідника
Фото: Максим Яковлєв