Газета "Дельта и человек" № 7 (0007) от 09 июня 2005 года

Международные санкции против Украины.

Свыше 30 стран Европы признали нарушение Украиной ее международно-правовых обязательств из-за строительства канала Дунай - Черное морe.
В г. Алматы, Казахстан, состоялась вторая встреча стран, являющихся сторонами Оргузкой конвенции (Конвенция о доступе к информации, участие общественности в процессе принятия решений и доступ к правосудию по вопросам, которые касаются окружающей среды). Конвенция закрепляет права граждан на экологическую информацию, на участие в процессе принятия решений и доступ к правосудию по экологическим вопросам.
Свыше 30 стран, являющихся сторонами Конвенции, приняли решение по политическим санкциям против Украины в связи с нарушением основных положений Конвенции в ходе строительства канала Дунай—Черное море. Этому решению предшествовала правовая оценка действий правительства Украины Комитетом по соблюдению Конвенции (уполномоченным рассматривать жалобы на государства).
Принятые санкции включают обязательства разработать и подать до конца 2005 года стратегию и график введения положений Конвенции в национальное законодательство и создание механизмов практической реализации Конвенции.
Зеркало Недели № 21 (549), 4 - 10 Июня 2005 года

Общественные слушания по каналу «Дунай -Черное море».

7-го и 8-го июня в рамках проекта «Синее золото Дуная – наше общее достояние» в Одессе прошли общественные слушания по поводу строительства глубоководного судового канала (ГСК) «Дунай -Черное море» через территорию Дунайского биосферного заповедника. Организаторы мероприятия – региональная черноморская сеть общественных организаций.

В слушаниях приняли участие научные работники, экологи, представители негосударственных и общественных учреждений. Главной темой стал анализ ситуации и поиск оптимального решения вопроса строительства ГСК через территорию Дунайского биосферного заповедника при условиях: соблюдения национального законодательства Украины, международных обязательств, учета общественного мнения и сохранения пойменных сред низовья Дуная.

Резолюция и итоговые документы слушаний будут распространены среди национальных и международных организаций.

СПРАВКА: ГСК «Дунай-Черное море» проложен по территории Дунайского биосферного заповедника. Он входит в мировую сеть резерватов ЮНЕСКО. В Украине 4 такие территории.

Флора заповедника насчитывает более 1,5 тыс. видов, фауна – 3,6 тыс. 16 видов занесено в Европейский Красный список, а свыше 70 – в Красную книгу Украины. Ряд организаций, в том числе Академия наук Украины, Всемирный фонд дикой природы, Еврокомиссия и другие, выступили против сооружения судового хода по гирлу Быстрое. По данным Социально-экологического Союза, дноуглубительные работы во время строительства канала привели к гибели целой колонии пестроносых и речных крачек на косе Птичья.

Контекст-Причерноморье

Хроника последних событий

30 мая – 1 июня в Дунайском биосферном заповеднике экологическая группа «Печенеги» провела второе рабочее совещание украинских неправительственных организаций по проблеме сооружения судоходного пути Дунай – Черное море. Его работе приняли участие представители средств массовой информации. Открытое письмо участников совещания публикуется ниже.

Прем’єр-міністру України п. Тимошенко Ю. В.

копії: Міністру охорони навколишнього природного середовища України п. Ігнатенко П. М.

Міністру транспорту та зв'язку України п. Червоненко Є. А.

Міністру економіки України п.Терьохіну С.А.

Відкритий лист учасників наради по проблемі будівництва ГСХ Дунай – Чорне море

Щодо необхідності докладної техніко-економічної та
економіко-екологічної оцінки різних варіантів глибоководного
суднового ходу Дунай – Чорне море

Проектування судноплавного каналу Дунай – Чорне море через гирло Бистре було розпочато ТОВ «Річтранспроєкт» за рахунок коштів Міністерства транспорту України 15 грудня 2000 р. Наказом Мінтрансу України № 710 замовником створення глибоководного судноплавного каналу Дунай – Чорне море визначено спеціалізоване ДП «Дельта-Лоцман», яке зосередило роботи по каналу винятково на гирлі Бистре. При цьому розгляд альтернативних варіантів каналу відбувався формально, і інші варіанти судового ходу було свідомо відкинуто. Викликає здивування те, що ЧорноморНДІпроект – організацію, яку було створено ще у 30-ті роки минулого сторіччя спеціально для проєктування транспортної інфраструктури Дунаю, було усунено від проєктування ГСХ Дунай – Чорне море.

Н



Вдоль Птичьей косы, на которой выводит птенцов чайка черноголовый хохотун (Красная Книга Украины) идет землесос «Прорвин». Углубление баровой части заилившегося канала Быстрый продолжалось и в пик рыбного нереста.

еобхідно відзначити, що у світовій практиці всі послуги лоцманських проведень здійснюються безпосередньо портами. У той же час в Україні підпорядковане Мінтрансу спеціалізоване державне підприємство «Дельта-Лоцман» стало одним з елементів перехоплення грошових потоків у портових господарств. На думку ряду фахівців, існування такого підприємства є економічно невиправданим і має негативні наслідки для розвитку морської галузі транспорту взагалі. Діяльність ДП «Дельта-Лоцман» заснована на чисто адміністративному, жорсткому підході до менеджменту транспортних комплексів, що було продемонстровано ним на прикладі послідовного захоплення ринку лоцманських послуг і послуг суднопроведення спочатку на Дніпро-Бугскій, а потім – на Дунайській судноплавній ділянці. При цьому на перше місце ставилися не інтереси розвитку галузі й регіону в цілому, а вузько корпоративні фінансові інтереси, пов'язані з контролем за грошовими потоками.
У даний момент на будівництво першої черги каналу Дунай – Чорне море по гирлу Бистрому, за інформацією ЗМІ України, витрачено від 12 до 28 млн. доларів США. Згідно заяві міністра транспорту й зв'язку України Є. Червоненко в ході робочого візиту в м. Одеса, витрати на здійснення проекту вже склали близько 13 млн. доларів США. У своїй офіційній звітній документації ДП «Дельта-Лоцман» вказує кількість суднопроходів у період з серпня 2004 року по квітень 2005 року (8 місяців) – 400 суден. Фактична інформація про економічні результати роботи каналу приховується. Якщо припустити, що протягом року буде зберігатися така ж інтенсивність суднопотоку, то за 12 місяців каналом пройде 600 суден. За умови режиму закордонного плавання (максимальні тарифи – 14 центів за куб. метр судна) і перевезення 250 000 тонн, що прогнозуються (за даними ДП «Дельта-Лоцман»: Відновлення глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море в українській частині р. Дунай / Міністерство транспорту та зв'язку. – квітень 2005 р. – 42 с.) середній дедвейт судна складатиме всього 417 тонн (канальний збір – до 200 доларів США). Таким чином, річний прибуток (судячи з офіційних даних) складе до 120 тис. доларів США. Навіть якщо збільшити цю цифру на порядок (за умови свідомого заниження), вони залишаться непорівняно меншими, ніж загальний обсяг початкових інвестицій (тобто 13 млн. доларів США, за словами міністра транспорту Євгена Чевоненко: Україна з Дунаю не піде//Моряк України. – № 20 – 2005. – с. 2).

По варіанту глибоководного суднового ходу через гирло Бистре також є відсутнім розрахунок замулювання каналу і розрахунок експлуатаційних витрат. Фактичні дані по замулюванню каналу в 4 – 5 разів перевищили ті, що очікувалися – за оцінками експертів, замість прогнозованих 300 тисяч – до 1,2 млн. м3 (Канал-долгострой. // Ділові новини. – 10 травня 2005 р. – с. 13). Судна, що прямують каналом по гирлу Бистрому за своїми характеристиками є аналогічними до суден, що прямують З’єднувальним каналом.

Таблиця
Показники суднопрохода З’єднувальним каналом

Рік
1998
1999
2000
2001
2002
Кількість судів
1912
2027
1547
2186
2617
Сумарний об’єм суден, м3
3 860 000
4 090 000
3 120 000
4 430 000
52 830 000

Отже, у 2002 р. кількість суден, що пройшли З’єднувальним каналом, склала 2617, а каналом по гирлу Бистре за 8 місяців 2004 – 2005 р. – тільки 400, у річному вимірі – тільки 600. При цьому слід зазначити стабільну роботу З’єднувального каналу і порту Усть-Дунайськ.

При інвестуванні 4 – 5 млн. доларів у реконструкцію З’єднувального каналу (1 етап вирішення задачі створення Українського національного суднового ходу) можливо забезпечити стабільну роботу споруди. Завдяки затвору зменшаться експлуатаційні витрати на ремонтні черпання акваторії порту Усть-Дунайськ і на З’єднувальному каналі. Ця сума є на порядок нижчою за кошти, які було інвестовано в будівництво ГСХ по гирлу Бистрому, але економічний ефект у кілька разів перевищить показники, отримані на Бистрому. Взагалі, будь-який канал без створення гирлового порту в умовах дельти Дунаю важко уявити економічно вигідним. На гирлі ж Бистре створення гирлового порту неможливе.

Другий етап створення Національного суднового ходу передбачає будівництво шлюзованого каналу із прохідними глибинами 7,2 м і створення у його хвості гирлового порту (Соломонове гирло – Жебриянська бухта). Такий порт дозволить приймати судна з осіданням 14,5 метра (Панамакси) і здійснювати перевантаження на річкові судна з осіданням до 1,5 метрів, що дозволить уникнути проблем при перевантаженні у маловодні роки на Дунаї та забезпечить надійний транзит вантажів, не дивлячись на гідрометеорологічні умови, аж до всіх портів водної системи Європи (Рейн-Майн-Дунай). Вартість побудови другої черги каналу складатиме близько 70 млн. дол. США. Будівництво гирлового порту з вантажообігом 30 – 40 млн. тонн на рік матиме вартість близько 800 – 900 млн. дол. США.

Крім того, реконструкція З’єднувального каналу не торкається заповідної зони Дунайського біосферного заповідника і не вимагає відводу додаткових територій, а здійснюється в антропогенній зоні і може відбуватися за умови залучення коштів іноземних інвесторів. Реалізація 2-ї черги так само проходить антропогенною зоною, що узгоджено з НАН України і не викликає дорікань з боку як української громадськості, так і міжнародних організацій. У разі позитивного рішення цього питання на урядовому рівні інвесторів буде знайдено – готовність фінансувати реалізацію цього проекту вже висловили голландські компанії.

Другий з цікавих альтернативних варіантів глибоководного шлюзованого суднового ходу має пройти вже існуючою трасою каналу Дунай – Сасик. Цей канал було збудовано для опріснення і подальшого подання дунайської води в солонувате водосховище Сасик для зрошування Дунайсько-Дністровського межиріччя. Він мав стати першою чергою великого іригаційного проекту перебросу дунайської води до Дніпра. Цим пояснюються величезні розміри каналу – 100 м завширшки. Однак якість води у водосховищі Сасик на сьогоднішній день не дає змоги використовувати її в іригаційних цілях і породжує цілу низку екологічних та соціальних проблем в регіоні, що робить все гострішим необхідність з’єднання водосховища з морем (роздамбування). Таким чином, перетворення іригаційного каналу Дунай – Сасик на глибоководний судновий хід може вирішити одночасно дві гострі проблеми: створення безпосередньо суднового ходу в українській частині дельти Дунаю і роздамбування водосховища Сасик, що є необхідним для нормалізації екологічної ситуації в регіоні.

Будівництво суднового ходу трасою Дунай – Сасик має низку економічних та технічних переваг. На сьогоднішній день вже вийнято близько половини ґрунтів, що підлягають виїмці (канал, що існує, має глибину близько 3,5 м). Вже є досить повна морфологічна картина траси, що також дуже важливо. Поряд з каналом існує колишнє ставкове господарство, територію якого можна використовувати як місце для складування вийнятих ґрунтів. Дунайська вода на виході з плавнів майже не містить твердих стоків, що надасть змогу уникнути додаткових проблем із замулюванням каналу. Крім вищезазначеного, цей варіант суднового ходу не торкається території Дунайського біосферного заповідника і не спричинить будь-якої вагомої шкоди природним комплексам дельти Дунаю. Отже, екологічний збиток від будівництва та експлуатації каналу буде мінімальним.

Подальше вкладення коштів у реалізацію каналу по гирлу Бистрому збільшить техногенне навантаження на Дунайський біосферний заповідник і природні комплекси Українського Придунав'я, що до нього прилягають, за рахунок щорічно наростаючих обсягів днопоглиблювальних робіт. Для довідки: на каналі Прірва початковий обсяг дночерпань склав 150 тис. м3 на рік. Наприкінці експлуатації – вже 4,5 млн. м3 на рік. При вищій в 3 рази витраті води в гирлі Бистре, обсяг загальних ремонтних черпань так само збільшиться і, за попередніми оцінками складе 10 – 15 млн. м3. Це спричинить відповідні екологічні й економічні збитки. На економіку України такі дночерпання ляжуть важким тягарем, природний потенціал регіону опиниться під загрозою. Експериментальна експлуатація каналу по гирлу Бистре виправдала найпесимістичніші негативні прогнози щодо його функціонування.

Виходячи з цього, просимо детальніше розглянути всі можливі варіанти Національного суднового ходу Дунай – Чорне море і почати реалізацію найбільш економічно виправданого, екологічно безпечного та соціально і політично доцільного.

З повагою,

голова оргкомітету наради,

С. Шапаренко

Указ Президента України

Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні.

З метою поліпшення умов для реалізації єдиної державної політики у сфері розвитку природно-заповідної справи, вдосконалення управління природними, біосферними заповідниками та національними природними парками, прискорення формування національної екологічної мережі, розвитку міжнародного співробітництва з цих питань п о с т а н о в л я ю:
1. Визнати розвиток природно-заповідної справи на основі системного врахування природоохоронних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства, а також міжнародних зобов'язань держави одним з найважливіших пріоритетів довгострокової державної політики України.
2. Кабінету Міністрів України:
1) підготувати та внести в установленому порядку в двомісячний строк пропозиції щодо впорядкування мережі природних, біосферних заповідників, національних природних парків, уточнення їх меж та передачі у разі потреби відповідних установ в управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища України як спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду;
2) внести у тримісячний строк проект державної програми розвитку природно-заповідної справи в Україні до 2020 року, в якому передбачити:
розширення мережі територій та об'єктів природно-заповідного фонду, прискорення формування на їх основі національної екологічної мережі;
зміцнення матеріально-технічної бази та поліпшення фінансового забезпечення існуючих природних та біосферних заповідників, національних природних парків, інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду, розвиток на їх базі стаціонарних та інших наукових досліджень, систем моніторингу навколишнього природного середовища, рекреаційної діяльності, туризму, освіти та екологічного виховання, міжнародного співробітництва; забезпечення координації заходів у сфері розвитку природно-заповідної справи, передбачених загальнодержавними та іншими програмами;
3) підготувати та подати проект закону про внесення змін до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" ( 2456-12 ) та інших законів, в якому передбачити, зокрема, забезпечення повнішого поєднання розвитку природно-заповідної справи з інтересами розвитку економіки та соціальної сфери, територіальних громад, збереження історичної та культурної спадщини, посилення вимог до режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду, вдосконалення системи державного контролю у цій сфері, підвищення відповідальності за порушення законодавства, вдосконалення порядку створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердження проектів організації територій природних, біосферних заповідників та національних природних парків, підвищення ефективності системи економічного стимулювання розвитку природно-заповідної справи в Україні;
4) вжити невідкладних заходів для суттєвого поліпшення фінансового та матеріально-технічного забезпечення Державної служби заповідної справи, підвищення її відповідальності за ефективне виконання покладених на неї завдань;
5) забезпечити протягом 2005-2006 років установлення в натурі (на місцевості) меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, оформлення їх відповідними знаками та інформаційними матеріалами, нанесення таких меж на відповідні планово-картографічні матеріали, а також виготовлення та видачу природним та біосферним заповідникам, національним природним паркам, ботанічним садам, дендрологічним та зоологічним паркам документів, що посвідчують право на надані їм земельні ділянки;
6) активізувати роботу щодо утворення в Україні в установленому порядку нових біосферних заповідників;
7) вжити додаткових заходів для недопущення приватизації земельних ділянок з особливо цінними природними комплексами та об'єктами, внести у тримісячний строк пропозиції щодо резервування відповідних територій для наступного заповідання;
8) забезпечити поліпшення підготовки фахівців для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ та організацій, до повноважень яких віднесено управління відповідними територіями та об'єктами природно-заповідного фонду України;
9) забезпечити із залученням органів місцевого самоврядування, громадських організацій, засобів масової інформації, учених посилення контролю за додержанням режиму природних, біосферних заповідників, національних природних парків та інших територій і об'єктів природно-заповідного фонду України;
10) передбачати під час розроблення проектів законів про Державний бюджет України на 2006 та наступні роки необхідні видатки на створення та утримання природних, біосферних заповідників, національних природних парків, інших територій і об'єктів природно-заповідного фонду України за єдиними нормативами незалежно від підпорядкування таких об'єктів.
Президент України
В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 23 травня 2005 року N 838/2005

С самозахватом заповедных зон в Украине начнут бороться с помощью авиации.

Об этом сегодня заявил на пресс-конференции министр охраны окружающей природной среды Павел Игнатенко. В нашей стране, сказал П. Игнатенко, в последнее время наблюдается существенное сокращение площадей заповедников, национальных парков. В особенности это касается Крыма, где земля ценится на вес золота. Он напомнил, что по вопросам самозахвата и незаконной сдачи в аренду земель природоохранных зон Крыма сейчас работают комиссии Совета национальной безопасности и обороны и Генпрокуратуры Украины. Само Министерство, по его словам, проверяет деятельность в этой сфере Мисхорского, Ливадийского, Массандровского парков, а также Никитского ботанического сада.

Объемы незаконно сданной в аренду и проданной в этих местах земли просто поражают, сказал министр. Поэтому Министерство ввело программу по контролю с воздуха за использованием этих земель. Уже в первых числах июня из Киева отправят спецсамолет, который должен будет сделать цифровые снимки территорий охранных зон. При этом о времени проведения акции будут знать всего два человека - пилот и инспектор. "Практически, в этом случае ничего нельзя будет спрятать - все нарушения будут как на ладони", - указал П. Игнатенко. К тому же проникнуть на какой-либо отгороженный огромной изгородью участок было просто нереально, сказал он.

Минтранс ищет средства.

Министерство транспорта и связи изыскивает средства для ликвидации последствий нарушений, допущенных государственным предприятием (ГП) «Дельта-лоцман» (Николаев) при строительстве глубоководного судового хода (ГСХ) Дунай – Черное море по гирлу Быстрое. Об этом заявил глава ведомства Евгений Червоненко.

В частности, речь идет о восстановлении разрушенной дамбы и расчистке заиленного входа в канал, объяснил министр. Он отказался назвать сумму, необходимую для выполнения работ. Е. Червоненко отметил только, что «это будет оптимальный вариант». Специалисты Минтранса рассматривают наиболее дешевые и наименее опасные пути ликвидации последствий разрушения дамбы.

Чиновник сообщил, что она была построена по новейшим технологиям, но в нарушение нормативов дамбу не облицевали камнем. В результате сооружение разрушилось, что привело к заиливанию входа в гирло.

Сейчас ведется комплексная проверка деятельности ГП «Дельта-Лоцман». По данным Е. Червоненко, выявлено много нарушений. Оценку работы руководства предприятия дадут правоохранительные органы, подчеркнул министр.

Контекст-Причерноморье