From DBR.ORG.UA
16 січня 2009 року в Одесі під головуванням заступника голови Одеської облдержадміністрації Хлицова П.В. відбулася робоча нарада, на якій були розглянуті результати досліджень, проведених у 2008 році в рамках науково-дослідної роботи «Поліпшення екологічного стану о.Сасик» Інститутом проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАНУ.
Доповів про результати директор Інституту, професор Б.Буркінський. Головний висновок – задля поліпшення екологічного стану Сасика його необхідно повернути до природного стану. Також були розглянуті пропозиції, розроблені Інститутом, щодо перспектив господарського використання лиману.
Заступник голови Одеської ОДА Хлицов П.В. в черговий раз наголосив, що відновлення морського лиману - є позицією Одеської ОДА.
Бачення водгоспу щодо подальшого використання гідротехнічних споруд, які «зав’язані» на в\х Сасик озвучив М.Решетніков (директор Інституту «Украпівдендіпроводгосп»). Він підкреслив, що Сасик є об’єктом ДДЗС, яка функціонує як єдиний цілісний водогосподарський комплекс. І систему необхідно зберегти (виключивши з системи Сасик. прим І.В.), тому що вона «у повному порядку» - запевнив співдоповідач, начальник облводгоспу М. Мойсеєнко.
М.Рештніков наголошував про необхідність відновлення зрошення (на якому начебто наполягають голови сільських рад) і переймався питанням дотримання процедури при процесі повернення лиману, а саме: нагадав про необхідність проведення додаткових досліджень та проведення всіляких експертиз. Попередив про наслідки роздамбування: прорва на Сасику працювати не буде, із-за великих витрат на утримання, а в селі Приморському Кілійського району не стане питної води, яку вони отримують з каналу Дунай-Сасик. Ці «аргументи» меліораторів більш схожі на залякування, тому що вони не підтверджені розрахунками.
До відома:
1. кошти на утримання прорви на Джантшейському і на канал Дунай-Сасик виділяються щорічно з бюджету, крім цього, на утримання цих об’єктів перераховує кошти і Асоціація рибодобувних господарств.
2. Якщо канал не рекультивують, то він не зникне як об’єкт водозабезпечення, навпаки, поліпшиться його проточність, адже рівень Сасика впаде.
Питання водозабезпечення гостро стоїть не лише для села Приморське Кілійського району, а й сіл Татарбунарського району, що розташовані на східному березі Сасика. Саме тому, представники місцевих громад наполягають на розробці комплексного проекту реабілітації, що включав би роздамбування Сасика та будівництво водогону через лиман.
|
Наступний доповідач - голова робочої групи О.Г.Топчієв говорив про необхідність подальшого існування робочої групи, створеної на виконання доручення ОДА. В рамках роботи групи - продовження моніторингу та проведення опитування населення. Як аргумент, О.Топчієв озвучив думку свого знайомого (яким виявився В.Голобородько), що серед місцевого населення існує співвідношення «за» та «проти» 50х50. А що входить в його поняття «моніторинг» так і не зрозуміло, адже моніторити можна все: соціальну та економічну сферу, екологічні параметри.
Далі виступили: В.Губанов (Держуправління охорони використання і відтворення водних живих ресурсів) стосовно рибних ресурсів; О.Волошкевич, директор ДБЗ, надав приклади відновлення водних об’єктів після роздамбування та розглянув перспективи використання лиману; В.Зізак (ВКФ «Проектгідробуд») - стосовно функціонування прорви: на його думку, проблема з функціонуванням прорви на Сасику надумана, це питання суто технічне. І.Вихристюк (РГЕО «Відродження») - щодо дотримання процедури. А процедура вимагає рухатися далі – в першу чергу, відзвітувати перед громадою про результати проведених досліджень. І не намагатися затягувати процес, тому що це лише спровокує наступні, у тому числі непередбачувані, кроки з боку місцевих жителів.
Про план дій Одеської ОДА проінформував П.В.Хлицов. Результати наукового звіту будуть розглянуті на найближчій науково-технічній раді, до якої входять голова Одеської ОДА Сердюк М. та голова Одеської облради Скорик М., що має відбутися на початку лютого. Далі питання виноситься на розгляд депутатів Одеської обласної ради, які мають прийняти рішення про виділення коштів на розробку проекту.
Виходячи з цього, проведення громадських слухань по результатам наукових досліджень 2 лютого 2009 року є своєчасними, адже висновки і пропозиції, висловлені в процесі громадських слухань, мають рекомендаційний характер і можуть бути враховані під час прийняття рішень центральними органами виконавчої влади.
Ірина Вихристюк
голова ГЕО «Відродження»
