From DBR.ORG.UA
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
Адміністрація Дунайського біосферного заповідника НАН України (далі ДБЗ) звертається з позовом до Кілійського районного суду з приводу наступного.
Заступник Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Черевко Віктор Михайлович, який займає посаду заступника начальника Державної екологічної інспекції, своїм рішенням від 22 грудня 2008 року № 80, посилаючись на результати позапланової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства, проведеної з 17 по 21 листопада 2008 року на території ДБЗ, тимчасово заборонив (зупинив) з 25 грудня 2008 року будівництво житла для рибалок ТОВ «Південна Бесарабія», ТОВ «Придунав’є», ТОВ «Екофортпост» на рибстанах «Бистроє» і «Большоє» у межах території ДБЗ та з 1 січня 2009 року тимчасово заборонив (зупинив) використання природних ресурсів на території ДБЗ.
Таке рішення заступника Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Черевко В.М. адміністрація ДБЗ вважає необґрунтованим, незаконним і таким, що підлягає скасуванню із наступних причин:
1. Заступник Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Черевко В.М. посилається на те, що його рішення про заборону будівництва на риболовецьких станах «Большоє» і «Бистроє» і припинення використання природних ресурсів на території ДБЗ базується на результатах позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеної з 17 по 21 листопада 2008 року на території ДБЗ старшим державним інспектором України з охорони навколишнього природного середовища Штогрином В.М.
Дійсно, така перевірка була проведена, її результати зафіксовані у відповідному акті, який було підписано 21 листопада 2008 року комісією у складі 5 чоловік, з одного боку, і директором ДБЗ, з другого.
Необхідно звернути увагу на те, що Черевко В.М., посилаючись на результати зазначеної перевірки, приводить твердження, які повністю відсутні в акті перевірки. В акті нічого немає про відсутність у ДБЗ зонування, про відсутність погодження Держекоінспекції матеріалів щодо встановлення лімітів на 2009 рік, про надання лімітів і дозволів на використання природних ресурсів на території ДБЗ, цитуємо дослівно «... без урахування всіх підприємств, установ, організацій, що перебувають у межах території природно-заповідного фонду». А саме ця інформація , як видно із змісту рішення, лежить в основі введених заборон.
2. Більш того, частина цієї інформації взагалі не відповідає дійсності. В рішенні Черевко В.М. стверджується, що не проведено зонування ДБЗ. Зонування території ДБЗ встановлено Указом Президента України «Про розширення території Дунайського біосферного заповідника» від 2 лютого 2004 року № 117 (див. додаток 1 до названого Указу). Зонування території є складовою частиною і Положенням про ДБЗ, затвердженого нещодавно наказом Мінприроди України від 22 жовтня 2008 року № 538.
Не відповідає дійсності а також вимогам чинного законодавства твердження Черевко В.М., що ліміти та дозволи на використання природних ресурсів на території ДБЗ видаються без урахування всіх підприємств, що перебувають у межах ДБЗ. Про це немає жодного слова в Акті перевірки і взагалі ці документи видаються органами Мінприроди України – ліміти затверджуються безпосередньо Мінприроди України, а дозволи Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області.
3. Сама перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства мала незаконний характер. Статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» чітко встановлено, що при проведенні позапланових перевірок (а саме такий характер мала перевірка 17-21 листопада 2008 року), обов’язковою вимогою є з’ясування лише тих питань, необхідність перевірки яких стала підставою здійснення позапланового заходу з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення позапланової перевірки. Переліку питань в направленні на проведення старшим державним інспектором України з охорони навколишнього природного середовища Штогрином В.М. взагалі не було, в зв’язку з чим адміністрація ДБЗ не допустила його до перевірки. На наступний день Штогрин В.М. написав на свій власний розсуд перелік питань перевірки.
В пункті 9 ст. 7 зазначеного Закону підкреслюється, що розпорядчий документ органу державного контролю, а саме таким документом є рішення Черевко В.М. про заборону (зупинення) будівництва і використання природних ресурсів на території ДБЗ, не пізніше 5 робочих днів з дня складання акта надається суб’єкту господарювання (в даному випадку ДБЗ) для виконання. Ця вимога заступником Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Черевко В.М. була повністю проігнорована: акт перевірки було складено 21 листопада 2008 року, а відповідне рішення про заборону було прийнято більш ніж через місяць 22 грудня 2008 року, а саме рішення адміністрація ДБЗ отримала лише 30 грудня 2008 року.
4. В оскаржуваному рішенні про тимчасову заборону (зупинення) будівництва і використання природних ресурсів зроблено посилання як на підставу саме для такого рішення на вимоги пунктів 2, 3 та 4 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об’єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 року № 2751 – ХІІ. Таке посилання вважаємо необґрунтованим. У п.4 та п. 5 названого Положення стверджується, що підставою для заборони (зупинки) діяльності відносно використання природних ресурсів є відсутність відповідних дозволів і систематичне перевищення лімітів. Ні на першу, ні на другу обставини ні в акті перевірки від 21 листопада 2008 року, ні в самому рішенні Черевко В.М. від 22 грудня 2008 року № 80 посилання не було. Чисельні перевірки діяльності ДБЗ у сфері організації використання природних ресурсів з моменту створення ДБЗ у 1998 році до 2008 року включно жодного разу не встановлювали фактів використання природних ресурсів на території заповідника з перевищенням лімітів або без дозволів.
5. У рішенні заступника Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Черевко В.М. від 22 грудня 2008 року № 80 кваліфікується як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства, будівництво житла для рибалок на рибстанах «Бистроє» і «Большоє» та надання адміністрацією ДБЗ рибодобувним підприємствам – ТОВ «Південна Бесарабія», ТОВ «Придунав’є», ТОВ «Екофортпост» відповідних ділянок під будівництво.
Адміністрація ДБЗ в зазначених питаннях виходила із того, що рибальство і зазначені рибстани на територіях, яким з часом було надано заповідний статус, існували задовго до організації заповідника. Воно офіційно не було заборонено при організації природного заповідника «Дунайські плавні» постановою Ради Міністрів УРСР «Про організацію державного заповідника «Дунайські плавні» від 23 квітня 1981 року № 203 та під час створення ДБЗ Указом Президента України «Про створення Дунайського біосферного заповідника» від 10 серпня 1998 року № 861. Законний характер рибальства і функціонування риболовецьких станів, в тому числі рибстанів «Бистроє» і «Большоє», про які йде мова в рішенні Черевко В.М., в заповідній зоні ДБЗ підтверджується п. 3.1.4. та п. 3.6.7. Положення про ДБЗ, яке нещодавно затверджене наказом Мінприроди України від 22 жовтня 2008 року № 532. Функціонування риболовецьких станів, невід’ємною частиною яких є житлові будинки для рибалок, частина яких з часом стала непридатною для використання, знаходиться в аварійному стані, передбачає ремонт такого житла і будівництво нового. Із таких правових підстав виходила адміністрація ДБЗ, надаючи право зазначеним риболовецьким організаціям будувати житло в межах території рибстанів «Бистроє» і «Большоє».
Якщо в деяких риболовецьких організаціях навіть і не було повного пакету дозвільних документів на їх житлові будинки для рибалок на риболовецьких станах, то для цього юридично існують інші заходи адміністративного впливу, а не зрозуміла і масштабна заборона використання всіх інших природних ресурсів на 50 тис. га території заповідника.
На підставі викладеного просимо скасувати рішення заступника Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Черевко В.М. від 22 грудня 2008 року № 80 в частині заборони (зупинення) будівництва житла ТОВ «Південна Бесарабія», ТОВ «Придунав’є», ТОВ «Екофортпост» на території ДБЗ в межах риболовецьких станів «Бистроє» і «Большоє» та заборони (зупинення) використання природних ресурсів на території ДБЗ.
Додаток:
1. Копія рішення заступника Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Черевко В.М. від 22 грудня 2008 року № 80, 4 арк.
2. Копія акта перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства на території Дунайського біосферного заповідника НАН України від 21 листопада 2008 року, 5 арк.
3. Указ Президента України «Про розширення території Дунайського біосферного заповідника» від 2 лютого 2004 року № 117, 4 арк.
4. Копія Положення про Дунайський біосферний заповідник, затвердженого наказом Мінприроди України від 22 жовтня 2008 року № 538, 18 арк.
5. Інструкція про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, затвердженої наказом Мінприроди України від 24 січня 2008 року, № 27 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2008 року за № 117/14808), 6 арк.
6. Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об’єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затверджений постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 року № 2751-ХІІ, 3 арк.
7. Доказ сплати державного мита, 1 арк.
Директор Дунайського
біосферного заповідника
О.М. Волошкевич
