Дунайський біосферний заповідник: Міжнародний День Дунаю

Щорічно це свято об’єднує 81 мільйон людей з 18 країн басейну однієї з найбільших річок Європи. 29 червня 1994 року була підписана Міжнародна Конвенція про захист ріки Дунай.

Дунай є другою за величиною і площею басейна рікою Європи, яка бере свій початок на території Німеччини і простягнувшись водяною смугою довжиною 2960 метрів, через територію 10 держав, впадає до Чорного моря. Є багато цікавої інформації стосовно значення цієї могутньої ріки для природи, зокрема й для людини, тому сьогодні мова піде не про Дунай, а про частину такого важливого елемента екосистеми ріки – дельтові острови.

В нижній течії Дунай, розгалужуючись, утворює велику, прорізану густою сіткою водотоків та озер, болотисту дельту протяжністю із заходу на схід 75 км та з півночі на південь – 65 км. Вершина дельти розташована біля мису Ізмаїльский Чатал, де основне річище Дунаю поділяється на Кілійське та Тульчинське гирла. На території України протікає Кілійське гирло на якому знаходиться понад 30 островів, 8 з яких (о. Малий Татару, о. Малий Далер, о. Великий Далер, о. Великий Татару, о. Кислицький, о. Катенька, о. Машенька, о. Єрмаків) розташовані на руслі первинної дельти та близько 20 островів формують вторинну (морську) частину дельти (о. Білгородський, о. Полуночний, о. Шабаш, о. Прорвін, о. Гнеушів, о. Полудений, о. Очаківський, о. Анкудинів, о. Піщаний, о. Отножний, о. Стамбульський, о. Кубанський, о. Кубану, о. Рибацький, о. Циганка, о. Лімба, о. Лебединка, Курильські острови).

Вік островів, їхні площі та розміри найрізноманітніші. В первинній дельті острови скоріш за все сформувалися ще в післяльодовиковий період із твердого стоку річки на місці стародавнього Дунайського лиману. Вік островів вторинної дельти становить 150-400 років, деякі з них продовжують формуватися й в теперішній час завдяки мулу, який щорічно сотнями тисяч тон осідає в цих місцях. Площа островів може становити від десятих частин до декількох тисяч гектарів. Найбільшим є о. Кислицький, площа якого складає понад 5700 га. Рельєф островів формується завдяки з’єднаних між собою руслових валів, які утворюються по периметру річкових мілин. Центральні частини островів понижені і більшу частину року залиті водою. Саме тому практично всі острови мають блюдцеподібну форму рельєфу.

Яке ж значення мають острови для екосистеми і чому їх потрібно оберігати? По-перше, вони є природними фільтрами для води. Каламутна, наповнена біогенами, нітратами та важкими металами дунайська вода, протікаючи через внутрішні протоки острову, завдяки меандруванню (звивистості) проток, чергуванню розширених та звужених ділянок та наявності водної рослинності, уповільнює свою течію, а завислі речовини у воді починають осідати на дно. Завдяки такій фільтрації до Дунаю, вже з іншої частини острову, потрапляє прозора та чиста вода, а багатий поживними речовинами субстрат, який утворюється в результаті даного процесу, стає місцем існування великої кількості рослин та гідробіонтів – організмів, які живуть у водному середовищі. Об’єми такої відфільтрованої води залежать від обводненості острову, а отже від рівня Дунаю та від наявності гідрологічних споруд – шлюзів, дамб, каналів і т.п.

Завдяки вологі та родючим ґрунтам, на островах зростає велика кількість рослин. По периметру на прируслових валах, це, як правило, прирусловий ліс, а в центральній частині острову – очеретяні зарості. Тисячі гектар зеленої фітомаси є «легенями» придунайського регіону, адже виділяють велику кількість такого важливого елементу для всього живого, як кисень.

Острови є чудовими акумуляторами вологи та формують мікроклімат регіону. Завдяки цьому вони стали домівкою для понад 1500 видів рослин, близько 1000 видів комах, понад 100 видів риб, близько 20 видів земноводних та плазунів, близько 300 видів птахів та 50 видів ссавців. Серед всіх цих рослин та тварин сотні видів занесені до Зеленої та Червоної книг України та цілого ряду міжнародних природоохоронних списків, а деякі є навіть ендеміками (види рослини або тварини, поширені лише в певній місцевості) для даного регіону.

Для великої кількості тварин острови є своєрідним «пологовим будинком». На мілководних ділянках, які весною добре прогріваються, нереститься риба, розмножується велика кількість земноводних та плазунів. В буйній зелені розмножуються комахи та гніздиться переважна кількість видів птахів, що зустрічається у дельті.

Острови дельти Дунаю розташовані на міграційному шляху птахів. Щорічно через придунайський регіон пролітає декілька мільйонів особин, з них велика кількість зупиняється на островах для відпочинку та харчування. Відмічаються на території островів рідкісні та навіть нові види для фауни України, наприклад такі як кропив’янка Руппеля та кам’янка пустельна.

Велике значення острови мають й для місцевого населення, яке, заснувавши десятки поселень навколо Дунаю, вже сотні років користується багатствами ріки та островів. На островах вторинної дельти, поблизу м. Вилкове, люди тримають сади та огороди, де вирощують екологічно чисті овочі, фрукти та ягоди. На цих територіях с давніх часів люди полювали та займалися рибальством, використовували активно й ресурси рослинного походження – обліпиху, водяний горіх, очерет та рогіз, сіно, деревину кущів та дерев тощо. На вільному випасі випасали худобу, займалися бджільництвом. Активне використання ресурсів на всіх островах дельти йде й в нинішній час.

Проте через споживацьке ставлення до природокористування, острови й сама р. Дунай, як одна цілісна система, почали втрачати свій ресурсний потенціал. Кількість риби, птахів, ссавців почали стрімко зменшуватись. Головна причина – зменшення в результаті людської діяльності важливих територій для збереження та відтворення біорізноманіття. Так, ще за радянських часів деякі острови були віддамбовані та осушені для сільськогосподарських потреб. В результаті такої трансформації втратили свої основні природні функції такі великі острови дельти як о. Кислицький, о. Великий Татару, о. Єрмаків.

Усвідомлюючи неповоротність процесів, які можуть мати місце в результаті активної людської діяльності, в українській частині дельти державою були створені два об’єкти природно-заповідного фонду – Дунайський біосферний заповідник (раніше природний заповідник «Дунайські плавні») та регіональний ландшафтний парк «Ізмаїльські острови». Острови вторинної дельти, що увійшли до складу Дунайського біосферного заповідника, перебувають зараз під егідою ЮНЕСКО та охороняються не лише національним законодавством охороняються але й цілим рядом міжнародних конвенцій. Людська діяльність на них обмежена та на деяких навіть повністю заборонена.

Для відновлення природних властивостей екосистеми островів, деградованих в результаті людської діяльності, екологічними організаціями за участю Дунайського біосферного заповідника були проведені роботи з їхнього відновлення. Так, декілька років тому в результаті роздамбовки вдалося відновити проточність, відповідно й екологічні функції о. Єрмаків та о. Великий Татару, та показало швидку здатність природи відновлюватися.

Сьогодні люди усвідомили необхідність збереження такої важливої складової р. Дунай, як плавневі острови, і поступово переходять від споживацької культури до ощадливого і відновлювального природокористування. Це дасть можливість зберегти безцінне багатство природи, успішно розвивати невиснажливі види використання природних ресурсів, наприклад зелений туризм, а разом з тим і забезпечувати добробут місцевого населення та економічний розвиток регіону.

Ми маємо величну р. Дунай, маємо справжні острови, які наповнені справжнім скарбом – багатою та різнобарвною дикою природою. Збережемо його та примножимо!

орнітолог Дунайського біосферного заповідника,

науковий співробітник

Максим Яковлєв